«МУЗАГЕ́Т» — літературно-мистецьке обʼ­єд­на­н­ня символістів. Створено 1919 у Києві. На­зване за іменем Апол­лона (Музагета), який, за давньо­грецькими міфами, був покровителем муз. Така назва засвідчувала художні інтереси групи, зорієнтовані на іманентні характеристики літератури. Принцип національного начала, узгоджений з індивідуальним, у мистецтві був для них пріоритетним, бо він, на пере­кона­н­ня «музагетівська» критика Ю. Ме­женка, «диктує свої вимоги індивідуумові, і не дивно, що ми не знаємо без­національних культурних творців або між­на­ціональних».

До цього обʼ­єд­на­н­ня належали українські письмен­ники П. Тичина, Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, В. Кобилянський, Галина Журба, М. Івченко, М. Терещенко, В. Ярошенко, митці М. Жук, М. Бурачек, Лесь Курбас та ін. Вони об­стоювали артистичність митця, його творчу незалежність, декларували не­прийня­т­тя революційної дійсності, пере­ймалися на­строями катастро­фізму, зумовленого трагічними подіями поч. 20 ст. (1-а світова вій­на, воєн­ні дії 1918–20). Про­існувавши менше року, Музагет роз­пався. Обʼ­єд­на­н­ня видало ж. «Музагет», брало участь у заходах «Льоху мистецтва».