МУЗИ́ЧНИЙ ФОНД УКРАЇ́НИ Засн. 1939 у Києві як Укр. від­діл. Муз. фонду СРСР, від 1991 — Муз. фонд НСКУ. Осн. зав­да­н­ня: сприя­н­ня композиторам і музико­­знавцям у їхній твор. діяльності — створен­ні всіх видів та жанрів муз., а також музикозн. творів; прослуховува­н­ня, організація твор. від­ряджень; на­да­н­ня допомоги в під­вищен­ні кваліфікації композиторів і музико­знавців; популяризація творів композиторів; організація культурно-побут., мед. та санаторно-курорт. обслуговува­н­ня чл. Фонду, а також чл. їхніх сімей; на­да­н­ня юрид. допомоги. Укр. від­діл. на­дано право у встановленому порядку будувати й утримувати житл. будинки, будинки творчості композиторів, від­починку, санаторії, нотні магазини, типо­графії та ін. під­приємства. У під­порядкуван­ні — Будинок творчості композиторів України «Ворзель» (нині Ірпін. міськради Київ. обл.), житл. будинок у Києві (встановлено мемор. дошки П. Майбороді, Л. Ревуцькому, А. Ольховському), магазин «Ноти» (від 1991 під­порядк. Центрмуз­інформу, що у 1990-х рр. було ви­окремлено в само­стій. під­роз­діл). М. ф. У. став культур., соц.-громад. та правовим центром твор. інтелігенції, де вирішували пита­н­ня роз­витку нац. муз. культури, захисту автор. прав композиторів і соц.-побут. про­блем (участь в організації твор. концертів, фестивалів, на­да­н­ня в користува­н­ня муз. інструмента, матер. допомоги, послуг з оздоровле­н­ня та лікува­н­ня тощо). Фонд під­тримував звʼязки з музикантами, твор. обʼ­єд­на­н­нями багатьох країн світу. У 2000-х рр. припинив діяльність. Директор — О. Серебряник.