Муромцев Ігор Вікторович — Енциклопедія Сучасної України

Муромцев Ігор Вікторович

МУ́РОМЦЕВ Ігор Вікторович (30. 11. 1934, Харків) – мовознавець. Чоловік О. Муромцевої. Канд. філол. н. (1968), проф. (1995). Закін. Харків. ун-т (1957), де від 1959 й працював (з перервою): 1995–2013 – проф. каф. укр. мови. Наук. дослідження: проблеми ономастики в галузі гідронімії, топоніміки, антропонімії; наук. термінологія; істор. лексикологія та лексикографія; історія укр. мови й мовознавства; лінгвостилістика. Збирав і обробляв матеріали для «Атласу української мови» у 3-х т. (1984–2001), співукладач «Словника гідронімів України» (1979; обидва – Київ), «Словника мови творів Г. Квітки-Основ'­яненка» у 3-х т. (1978–80), «Тлумачного словника української мови» (2002), «Термінологічного словника з юридичної психології» (2008), «Тлумачного словника сучасної української мови: Фахова лексика» (2009; усі – Харків).

Пр.: Словотворчі типи гідронімів (басейн Сіверського Дінця). К., 1966; Морфеміка і словотвір сучасної української мови: Навч. посіб. Х., 1980; Питання духовної культури в курсах історії української мови та історії українського мовознавства // Укр. духовна культура в системі нац. освіти. Х., 1995; Вибрані праці. Х., 2009; Прізвисько і назвисько та навколо них (наук.-публіцист. нотатки). Х., 2015.

Літ.: Нелюба А., Пономаренко В. Муромцев Ігор Вікторович – професор Харківського національного університету імені В. Каразіна: Біобібліогр. покажч. Х., 2009; Ігор і Ольга Муромцеви – кореспонденти Юрія Шевельова (передмова до публікації листування між Муромцевими і Ю. Шевельовим) // Зб. Харків. істор.-філол. т-ва. 2014. Т. 15; Черемська О., Жовтобрюх В. Ігор Вікторович Муромцев (до 80-річчя від дня народж.) // Укр. мова. 2015. № 1.

А. М. Нелюба

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю