Мушинський Михайло

МУШИ́НСЬКИЙ Михайло (псевд. — Мілько; 24. 12. 1911, с. Валява, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 24. 12. 1995, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) — громадсько-політичний діяч. Закінчив гімназію в м. Пере­мишль (Польща). Вступив до ОУН, з метою роз­шире­н­ня діяльності організації від­ряджений до Італії, де 1932–36 ви­вчав економіку й політичні науки. Згодом був особистим секретарем Є. Коновальця. 1940–41 виконував зав­да­н­ня ОУН в Іспанії, від 1941 — у Німеч­чині. 1944 заарештований і увʼязнений у концтаборі Заксенгаузен. Після звільне­н­ня 1945 ви­їхав до Італії, 1948 — до Аргентини. Від­тоді — пред­ставник Проводу українських націоналістів і Державного центру УНР в екзилі у Пів­ден­ній Америці; 1950–62 — голова, секретар товариства «Від­родже­н­ня», засновник Української центральної ре­презентації в Аргентині, від­ділу кредитної спілки «Самопоміч». 1965 емігрував до США. Секретар Проводу українських націоналістів; 1966–76 — директор від­ділу кредитної спілки «Самопоміч» у Детройті.

Завантажити статтю