Мушинський Михайло — Енциклопедія Сучасної України

Мушинський Михайло

МУШИ́НСЬКИЙ Михайло (псевд. – Мілько; 24. 12. 1911, с. Валява, нині Підкарп. воєводства, Польща – 24. 12. 1995, м. Детройт, шт. Мічиґан, США) – громадсько-політичний діяч. Закін. г-зію в м. Перемишль (Польща). Вступив до ОУН, з метою розширення діяльності орг-ції відряджений до Італії, де 1932–36 вивчав економіку й політ. науки. Згодом був особистим секр. Є. Коновальця. 1940–41 виконував завдання ОУН в Іспанії, від 1941 – у Німеччині. 1944 заарешт. і ув’язнений у концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення 1945 виїхав до Італії, 1948 – до Арґентини. Відтоді – представник Проводу укр. націоналістів і Держ. центру УНР в екзилі у Пд. Америці; 1950–62 – голова, секр. т-ва «Відродження», засн. Укр. центр. репрезентації в Арґентині, відділу кредит. спілки «Самопоміч». 1965 емігрував до США. Секр. Проводу укр. націоналістів; 1966–76 – дир. відділу кредит. спілки «Самопоміч» у Детройті.

Літ.: Сл. п. Михайло Мушинський «Мілько» // Свобода. 1995, 8 лип.

В. І. Дудко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. І. Дудко . Мушинський Михайло // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70232 (дата звернення: 24.09.2021)