Кіровоградський район

Визначення і загальна характеристика

КІРОВОГРА́ДСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній частині Кірово­градської області. Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 5 серпня 1941 до 14 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,6 тис. км². Насел. 37 711 осіб (2001, складає 99,0 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — 75 сільс. насел. пунктів. Функції райцентру виконує місто обл. значе­н­ня Кіровоград. К. р. лежить на Придні­провській височині. Поверх­ня — хвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: мергель, крейда, вогнетривкі глини, буд. піски, каолін, граніт. Р-н пере­тинає р. Інгул (притока Пів­ден­ного Бугу), протікають його притоки Аджамка та Сугоклія. Створ. понад 140 ставків. Ґрунти пере­важно звичайні середньо- і малогумусні, у долинах річок — дерново-піщані, глинисто-піщані, супіщані. Пл. лісів 7,89 тис. га (дуб, сосна, ясен, граб, липа, акація). Обʼєкти природно-заповід. фонду: памʼятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значе­н­ня «Хутір Надія», місц. значе­н­ня заказники Аджамський (орнітол.), Новомихайлівський (ландшафт.), памʼятки природи Верхівʼя р. Інгул, Джерельце, Холодні ключі (усі — гідрол.), Польовий садок (ботан.), заповід­ні ур­очища Сарганівський ліс, Польський ліс. Гол. під­приємства: ВАТ «Кіровогр. рудо­управлі­н­ня»; ЗАТи «Кірово­град­граніт», «Ел­гран»; Інгул. шахта Схід. гірн.-збагачувал. комбінату. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн.-буряківн. і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 133,71 тис. га, з них орних земель — 113,3 тис. га, луків — 643 га, пасовищ — 15,7 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 257 с.-г. під­приємств і фермер. госп-в. Гол. культури: кукурудза, озима пшениця, ячмінь, соняшник, цукр. буряки. Роз­винуте овочівництво. У К. р. — 30 заг.-осв. шкіл, 26 дитсадків; 1 рай. та 25 сільс. Будинків культури, 21 клуб, 44 б-ки, 2 муз. школи, 11 громад. музеїв історії та крає­знавства, музей-заповід­ник «Хутір Надія»; 51 лікув. заклад; спорт. школа. Виходить г. «Зоря». Реліг. громади: 13 — УПЦ МП, 2 — руської православ. старообрядниц. церкви, 1 — УАПЦ, 12 — проте­стантських. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі нафтогаз. геології, академік АН УРСР Г. Доленко (с. Гаївка), спів­ачка, нар. арт. УРСР Л. Забіляста (с. Олено-Косогорівка). У с. Корлюгівка похов. драматург, актор, режисер, громад. і театр. діяч І. Карпенко-Карий. На х. Надія він написав 11 пʼєс, які входять до золотого фонду укр. класики, зокрема «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море». Встановлено 27 обелісків Слави воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, 10 памʼят. знаків жертвам голодомору 1932–33.

В. Д. Чабаненко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю