Народної творчості Інститут

НАРО́ДНОЇ ТВО́РЧОСТІ Ін­ститут Засн. 1941 у Львові як Краєвий ін­ститут нар. творчості з метою організації, сприя­н­ня та метод. під­тримки аматор. (самодіял.) мист. життя українців Галичини під час нім. окупації. Від 1942 діяв як Н. т. І. у структурі Від­ділу культур. праці Укр. ЦК. Директор — С. Сапрун (1941–44). У складі — Кабінети: муз.; театр. мистецтва; образотвор. мистецтва; декорац. мистецтва; етно­графії та фольклору. Ін­ститут також надавав негласну матеріал. і морал. під­тримку інтелігенції, захищав осіб, які потребували легалізації та оборони від ре­пресив. органів, від вивозу до Німеч­чини на примус. роботи тощо.

У Муз. кабінеті (кер. — Є. Цегельський) діяли вокал. та інструм. від­діли. За час його існува­н­ня було засн. і від­новлено понад 1000 сільс., містечк. і міських хорів, інструм. колективів, від­крито муз. школу, очну та заочну муз. студії (навч. бл. 300 осіб), проведено бл. 20 диригент. курсів (звич., заоч. і вищих). При Кабінеті діяли хор. й інструм. колективи, капели бандуристів, домристів, що активно концертували (напр., концерт із вшанува­н­ня памʼяті Д. Січинського, Панахида на соті роковини від дня смерті М. Шашкевича, концерт коляд і колядок тощо). Видавали ін­структивно-метод. літературу, ноти, зокрема було опубл. бл. 40 вип. «Бібліотеки народної творчості», згрупов. у блоки та серії: «Народні пісні», «Мішані хори», «Мужеські хори», «Літургічні пісні» та ін. Одним із найбільших досягнень стало проведе­н­ня Краєвого конкурсу хорів (1942), приуроч. до 100-ліття від дня народж. М. Лисенка. Із бл. 1000 міських, містечк. і сільс. хорів до фіналу про­йшло 26 колективів з усіх регіонів Галичини. До свята організатори видали брошуру про М. Лисенка, ноти хор. композицій. У Краєвому конкурсі солістів (1943) ви­ступило 60 осіб: спів­аки, інструменталісти (пере­важно на нар. інструментах — цимбалах, флоярах тощо), звучали і тро­їсті музики.

У Кабінеті образотвор. мистецтва (кер. — М. Михалевич) діяли від­діли: образотвор. та приклад. мистецтва, скульптури, графіки. Було організовано 3 образотворчі студії — по­стійну 3-річну у Львові з від­ділами малярства, графіки та приклад. мистецтва, дит. (кер. — О. Кульчицька) та заочну (кер. — Л. Перфецький). Для забезпече­н­ня освіт. потреб публікували та роз­силали в регіони навч.-метод. літературу. Від 1943 діяла Вища образотворча студія (ректор — В. Кричевсь­кий, декан — С. Литвиненко), серед викл. якої були М. Бутович, М. Дмитренко, М. Козик. У Кабінеті театр. мистецтва (кер. — Ю. Горняткевич) діяли від­діли: драм., жанр. мист. слова і танц. Мав осередки у Львові та регіонах. При ньому було організовано бл. 1400 театр. гуртків, від­крито понад 15 режисер. очних курсів, заочні курси (навч. 250 осіб), гуртки з під­готовки промовців і декл­аматорів, дво- і трирічні студії з ви­вче­н­ня класич. (кер. — Р. Ґеринович-Ланська), укр. нар. і танців різних народів (кер. — О. Ярославців). Спів­роб. по­стійно надавали консультації, проводили лекції, роз­по­всюджували метод. матеріали. 1942 засн. драм. театр «Студія» (кер. — Ю.-А. Шерегій; ви­стави «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого, «Одруже­н­ня» М. Гоголя та ін.). Також діяли зразк. і ляльк. театри, ТЮГ, театр. бюро. Було проведено низку конкурсів: на кращий аматор. драм. твір (5 приз. робіт рекомендували до публікації та по­становки на сцені), драм. гуртків (із 540-а до фіналу, який від­бувся на­прикінці 1943, ві­дібрали 20). Кабінет декорац. мистецтва (кер. — М. Єршов) створ. у звʼязку з роз­витком діяльності театр. колективів для оформле­н­ня сільс. сцен, забезпече­н­ня реквізитом театр. осередків у регіонах. Загалом було виготовлено понад 30 декорацій. При Кабінеті діяли майстерня та пункт прокату костюмів. Проводили навч. роботу з під­готовки декораторів. Із Кабінетом спів­працювали провід­ні артисти та драматурги, зокрема Й. Стадник.

Дещо пізніше був від­критий і Кабінет етно­графії та фольклору (кер. — І. Гургула), функції якого раніше виконував Кабінет образотвор. мистецтва. Його спів­роб. збирали регіон. нар. одяг, вишивки, посуд, зразки нар. промислів, записували пісен­ні та прозові різножанр. твори укр. фольк­лору. В Ін­ституті працювали або були з ним повʼязані ві­домі діячі культури та мистецтва: В. Барвінський, В. Блавацький, М. Волошин, Й. Гірняк, М. Гординська-Чапельська, Є. Козак, М. Колес­са, А. Кос-Анатольсь­кий, Б. Кудрик, О. Курилас, М. Кушнір, О. Лисенко, З. Лисько, Г. Лужницький, Р. Любинецький, С. Людкевич, А. Малюца, В. Свєнціцька, З. Тарнавський, Л. Туркевич, Т. Шухевич та ін.

Ін­ститут став ініціатором низки різних починань, які згодом пере­росли в окремі проекти. Так, у серпні 1941 було від­крито концертне бюро з правом організовувати концерти, реєструвати профес. акторів і музикантів, кон­тролювати репертуар ви­ступів. У жовтні цього ж року при бюро засн. укр. театр-ревю «Варʼєте», реорганіз. 1942 у «Театр малих форм», а згодом у театр «Веселий Львів». Після від­новле­н­ня рад. влади 1944 Ін­ститут реорганізовано в обл. Будинок нар. творчості, а всі заплановані проекти згорнуто.

Завантажити статтю