НОВАЧЕ́НКО Микола Петрович (04(16). 12. 1898, с. Буринь Путивл. пов. Курської губ., Росія, нині місто Сум. обл. — 16. 10. 1966, Харків) — ортопед-травматолог. Доктор медичних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АМН СРСР (1957). Заслужений діяч науки УРСР (1952). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін­ститут (1922). Від­тоді працював в Укр. НДІ ортопедії та травматології (нині Ін­ститут патології хребта та су­глобів НАМНУ, Харків), де про­йшов шлях від ординатора до дир. (1943–65); водночас від 1926 викладав в Укр. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів (Харків): завідувач кафедри ортопедії і травматології. Під час 2-ї світової вій­ни також був гол. хірургом Упр. шпиталів УРСР, евакошпиталю № 3414, Пд.-Урал. і Приволз. військ. округів. Головний редактор журналу «Ортопедия, травматология и протезирование» (1955–66). Почес. чл. Чехословац. мед. товариства (1961). Ви­вчав про­блеми регенерації кістк. тканини, кістк. пластики, від­нов. хірургії су­глобів, ортопед. онкології, кістк.-су­глоб. туберкульозу, протезува­н­ня. Роз­робив низку оригін. методик рекон­структ.-від­нов. операцій на кульшов. су­глобі, екс­тра-, інтрасу­глобов. артродез кульш. су­глоба тощо. В приміщен­ні Ін­ституту патології хребта та су­глобів НАМНУ встановлено мемор. дошку Н., його імʼям на­звано Бурин. центр. рай. лікарню.