Невядомський Станіслав — Енциклопедія Сучасної України

Невядомський Станіслав

НЕВЯДО́МСЬКИЙ Станіслав (04. 11. 1859, с. Сопошин, нині Львів. р-ну Львів. обл. – 15. 08. 1936, Львів) – композитор, диригент, музичний критик, педагог. Навч. у Львів. консерваторії Галиц. муз. т-ва (кл. К. Мікулі), Віден. консерваторії (1882–85; кл. Ф. Кренна). 1886–87 – мист. дир., 1918–19 – дир. Міського театру (Львів); 1887–1918 – проф. Львів. консерваторії Галиц. муз. т-ва (під час 1-ї світ. вій­ни 1914–18 – кер. філії Консерваторії у Відні для біженців). Водночас 1885–92 – 2-й диригент співочого т-ва «Лютня-мати», 1888–92 – викл. школи при цьому Т-ві; 1918–19 – засн. і ред. вид. «Gazeta Muzyczna» у Львові. 1919–27 – проф. Консерваторії, 1927–31 – дир. Муз. ін-ту ім. А. Ґрудзинського у Варшаві. Н. – засн. Спілки письменників та муз. критиків (1924), голова Секції сучас. польс. композиторів (від 1925), один із організаторів Ін-ту Шопена (1934; усі – Варшава). Як муз. критик та публіцист друкував статті в багатьох період. вид. Львова, Варшави та ін. міст. Н. – автор 2-х Симф., Струн. квартету та понад 500 пісень, вокал.-інструм., фортепіан. та хор. творів. Здобули популярність його вокал. цикли «Яськова доля» (сл. М. Конопницької), «Могилка Марилі» (сл. А. Міцкевича), «Маки» (сл. К. Макушинського); «Три польські танці», «Дві мазурки» для фортепіано, обробки нар. пісень та ін. Муз. стиль митця пов'яз. із польс. фольклором, для нього характерне використання ритміч. та інтонац. елементів нар. пісень і танців.

Пр.: Wiadomości z muzyki: zasadnicze i ogólne. Lwów, 1909; Historia Muzyki. Warszawa, 1927; Stanisław Moniuszko. Warszawa, 1928.

В. Є. Камінський

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. Є. Камінський . Невядомський Станіслав // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72760 (дата звернення: 25.10.2021)