Непорожня Надія Олександрівна — Енциклопедія Сучасної України

Непорожня Надія Олександрівна

НЕПОРО́ЖНЯ Надія Олександрівна (09. 09. 1948, смт Яготин Полтав., нині місто Київ. обл. – 27. 11. 2004, Вільнюс, похов. в Яготині) – перекладачка, літературо­зна­вець, педагог. Дочка О. Непорожнього. Канд. філол. н. (1977). Чл. НСПУ (1989), СП Литви і Міжнар. ПЕН-центру. Закін. Київ. ун-т (1971), де й викладала 1976–89 на каф. слов'ян. філології. Досліджувала укр.-литов. та укр.-сербо-хорват. літ. зв'язки, окремі питання богемістики. Від поч. 1990-х рр. жила у Вільнюсі. Учителювала, працювала у пед. ун-ті, вивчала вілен. періоди життя М. Смотрицького, Т. Шевченка, Я. Головацького, пропагувала їхню творчість. Голова Асоц. україністів Литви (від 1992), засн. Ли­тов.-укр. фонду ім. Т. Шевченка. У Вільнюсі 1993 перевидала фототипією раритетну збірку поезій Т. Шевченка у польс. перекладах В. Сирокомлі («“Коbzarz” Ta­rasa Szewczenki», Wilno, 1863), супроводивши її доклад. післямовою «Кобзареві думи, переспівані сільським лірником». Упорядкувала й видала в своєму перекладі зб. «Литовські прислів'я та приказки» (К., 1975). Серед перекладів Н. із литов. літ-ри – кн. публіцистики «Лунає дзвін Вільнюської вежі» Р. Будріса (1973), зб. оповідань і повістей «Білий вітер» В. Бубніса (1982), повісті «Моя ненависть сильніша» В. Жилінскайте (1983), «Садиба під кленом» (1989) та «Білий вінок для чорного паровоза» (1991) Р. Ґранаускаса, роман «В тіні вівтарів» В. Міколайтіса-Путінаса (1985). У періодиці друкувала переклади окремих творів Й. Авіжюса, А. Венуоліса, А. Венцлови та ін. Одна з перекладачів зб. «Литовське радянське оповідання», «Сучасна югославська повість» (обидві – 1981). Із літ-р народів колиш. Югославії переклала повість боснійця Д. Сушича «Найманець» (1981; усі – Київ), оповідання чорногорця Ч. Вулевича «Палата № 23» («Всесвіт», 1991, № 6; 2016, № 11–12), окремі твори сербів Б. Чопича та М. Алечкович, хорвата М. Божича, словенців Ф. Бевка та Б. Юрци. Авторка цінних ст. «Тарас Шевченко литовською мовою» (1981), «Вук Караджич і культура України» (1987), «Шлях Чюрльоніса на Україну» (1988), «Українська поетична класика литовською» (1990), а також низки гасел про класиків литов. літ-ри в УЛЕ та ЕСУ, публікацій у ЗМІ, напр., у г. «Літературна Україна» – «З криниць литовських [В. Бичко – перекладач литов. поезії]» (1974, 15 березня), «Перекладач і дослідник [І. Ющук]» (1988, 10 березня); ж. «Литва литературная» – «Антанас Баранаускас и украинская литература» (1988, № 9). У 1993 Н. організувала у Вільнюсі міжнар. наук. конф. «Литва – Україна: історія, політологія, культурологія», в якій, окрім укр. і литов. учених, взяли участь україністи з Білорусі, Польщі, Чехії, Канади. Під такою ж назвою видано упорядк. Н. зб. матеріалів конф. (Вільнюс, 1995). За наук. ред. Н. та з її литов. перекладом вийшов двомов. альбом «Європейський з'їзд 1429 року в Луцьку» Т. Бірюліної, Т. Садовнік і В. Барана (Лц., 2006).

Пр.: Чорногорський цикл Михайла Лалича // Всесвіт. 1975. № 11; Живий голос (Роздум про творчість В. М. Міколайтіса-Путінаса) // Вітчизна. 1985. № 5; І дух, і буква першотвору (Думки з приводу укр. вид. поезій А. Малдоніса) // Там само. 1986. № 9; Історія сербської літератури (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). К., 1987; Традиційне й нове у сучасному сербському оповіданні // Всесвіт. 1989. № 9; Základy kulturniho sbliženi českých zemi a Litvy (obdobi veli­kého knižectvi litevského) // Česko-litevské vztahy v prübéhu staleti. Praha, 1998; Данило Галицький у литовській історіографії // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Л., 2001; Роль Ф. Скорини в еволюції писемної мови слов'ян (українців та білорусів) Великого князівства Литовського // Ренесансні студії [Запоріжжя]. 2001. Вип. 7; Досвід політики стосовно державної мови в Литовській республіці // Рідний край [Полтава]. 2001. № 1; Kroatistika Jakova Golo­vackoga: (V. Jagić – J. Golovacki – F. Mi­klošič – F. Rački) // Nova Istra [Pula]. 2002, ljeto – jesen.

Літ.: Жулинський М., Драч І., Павличко Д. та ін. Надія Непорожня: [Некролог] // ЛУ. 2004, 9 груд.; Білик Н. Непорожня (Полюхович) Надія Олександрівна // Компаративні дослідж. слов'ян. мов і літ-р: (Пам'яті акад. Л. Булаховського): Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 13.

М. Й. Шалата

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю