НУРМАХА́НОВ Калжан (Нұрмақанов Қалжан; 24. 09. 1927, м. Казалінськ, Казах­стан — 03. 06. 1963, Алма-Ата, нині Алмати) — казахський літературо­знавець, драматург, пере­кладач. Закін. Моск. університет (1951). Потім працював в апараті СП СРСР, був гол. ред. з репертуару Міністерства культури Казах. РСР, завідувач від­ділу ж. «Әдебиет және искус­ство» («Література та мистецтво»). Ще в студент. роки ви­ступав у періодиці з літ.-крит. ста­т­тями. Досліджував історію казах. літ-ри, пита­н­ня взаємозвʼязків літ-р, про­блеми худож. пере­кладу. Наук.-теор. висновки опубл. у зб. літературозн. статей «Литературные заметки» (1961), «Дәстүрлі достық» («Традиційна дружба», 1962; 1978), «Дос лебізі» («Слово друга», 1968; усі — Алма-Ата). Написав низку драм. творів, зокрема його пʼєса «Ти пісня моя бажана» (за мотивами повісті Ч. Айтматова «Джаміля») кілька років з успіхом йшла в багатьох театрах республіки. Пере­кладав з киргиз. (Ч. Айтматов), рос. (М. Тихонов), укр. (Т. Шевченко) літ-р. Т. Шевченкові присвятив стат­ті «Казахська тематика в російській прозі Т. Шевченка» («Жұлдыз», 1960, № 10), «Спів­ець свободи» (там само, 1961, № 10). Автор вступ. стат­ті «Тарас Григорович Шевченко» до вид. «Тандамалы шиғармалары» («Ви­брані твори», 3-є вид., Алма-Ата, 1961), в якій висвітлив осн. факти його біо­графії, зокрема докладно зупинився на творчості періоду засла­н­ня; однойм. ста­т­тю вміщено до зб. «Дос лебізі». На честь Н. на­звано вулицю та середню школу в рідному місті.