КРИ́ВЧЕ — село Борщівського ра­йону Тер­нопільської області. До К. (раніше існували Верх­нє К. і Нижнє К.) при­єд­нано хутори Ходусів і Хоми. Знаходиться на р. Циган­ка (притока Нічлави, бас. Дніс­тра), за 15 км від райцентру та за 5 км від залізнич. ст. Гермаківка. Площа 7,18 км2. Насел. 1865 осіб (2001), пере­важно українці. Виявлено залишки поселень три­піл. культури (3 тис. до н. е.) та 9–7 ст. до н. е., давньорус. горо­дища (9–13 ст.). Ві­доме від 1-ї пол. 17 ст. 1639 тодіш. власника­ми Концькими збудовано замок у формі прямокутника з 4-ма баштами по кутах, арсеналом і вʼїзною брамою. Його неодноразово захоплювали, зокрема 1648 — козац. загони, 1672 — турец. військо на чолі з султаном Магометом ІV, 1675 — польс. військо. У 2-й пол. 19 ст. новий власник Л. Зейдман камінь з пн., зх., сх. стін і з 2-х веж викори­став для спорудже­н­ня винокурні та житл. будинків, 1946 з каменю вʼїз­­ної брами та залишків мурів збудовано дорогу. Донині зберег­лися 2 вежі (в одній з них у між­­воєн. час знаходилася турба­за Поділ. турист. крає­знав. товариства) і ар­сенал. 1650 згадується як містечко Оплакане. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмель­ницького, опришків. русі, Коліїв­щині. 1672–99 — під владою Туреч­чини. За 1-м поділом Польщі 1772 К. ві­ді­йшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1810–15 входило до Рос. імперії. Від листопада 1918 після роз­паду Австро-Угорщини у К. — укр. вла­­да. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. До 1939 функціонували осередки укр. т-в «Про­світа», «Луг», «Сільс. госпо­дар» та ін. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фа­шист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. На поч. 1970-х рр. мешкало бл. 2,4 тис. осіб. Нині у К. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; фельд­шер.-акушер. пункт. Нав­проти замку, у серед. частині схилу вододілу між Циганкою та її лівою притокою — струмком Семенів Потік, роз­таш. вхід у печеру Кришталева. Серед ін. па­мʼяток — костел Непороч. Зачат­­тя Діви Марії (пере­будований з колиш. порох. вежі замку), дере­вʼяна церква Вознесі­н­ня Христо­­вого (1760, пере­будована 1927), цегл. Покров. церква (1856). Встановлено памʼятники Т. Шев­­ченку та воїну-афганцю Є. Богачу, хрест на честь скасува­н­ня панщини, па­мʼят. знак воїнам-односельцям, які загинули на фронтах 2-ї світової війни, насипано символічну мо­гилу воякам УПА.