Нікопольський завод феросплавів — Енциклопедія Сучасної України

Нікопольський завод феросплавів

НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВО́Д ФЕРОСПЛА́ВІВ – підприємство чорної металургії, один із найбільших виробників феросплавів у Європі. Засн. 1966 (буд-во розпочато 1962), коли введено в експлуатацію флюсоплавил. цех (нині цех № 9) й виготовлено першу продукцію – флюс АНФ-6. Розташ. у м. Нікополь (Дніпроп. обл.), який є центром Нікопольського марганцеворудного басейну. Осн. продукція з-ду – марганц. феросплави: феросилікомарганець та вуглец. феромарганець.

1968 уведено в дію першу піч із вироб-ва феросплавів – РКЗ-16,5 № 11 цеху № 2, що став найпотужнішим у Європі. У тому ж році запрацювала піч № 12, а в наступному – піч № 13, що не мали аналогів у світі. Тривалий час Н. з. ф. був наук. базою галузі, зокрема спільно з провід. НДІ та відомими вченими проводили випробування з виплавляння силікомарганцю із мін. вмістом фосфору, впроваджували новий метод футерування ванни печі тощо. 1970–80 уведено в експлуатацію ще 5 електропечей (2 з них – япон. фірми «Tanabe»), 1968 – цех електрод. маси, з влас. вироб-вом якої було вирішено важливу проблему забезпечення роботи пічних агрегатів електродами. 1973 побудовано аглофабрику, 4 агломашини якої здатні виробляти 2,6 млн т агломерату, готувати для печей 1,2 млн т шихт. матеріалів. Наступ. важливим етапом становлення підпр-ва було введення в дію 1975 цеху № 1, оснащеного сучас. плавил. печами й устаткуванням. Станом на серед. 1970-х рр. освоєно 25 марок флюсів, 5 із них отримали Знак якості. Орг-цію централізов. вироб-ва плавлених флюсів на Н. з. ф. виконано за тех. завданням Ін-ту електрозварювання АН УРСР (Київ), що свого часу дало потуж. імпульс для розвитку низки нових прогресив. технологій автомат. зварювання металів і вироб-ва високоякіс. сталі методом електрошлак. переплавляння. 1980–82 у складі плавил. цехів уведено в експлуатацію 4 рудовіднов. електропечі РКГ-75 вироб-ва япон. фірми «Tanabe». Для виконання н.-д. робіт із виплавляння марганц. феросплавів із різних шихт. матеріалів (агломерату, брикетів, окатишів, карбонат. концентратів) і ос­воєння нових видів продукції побудовано експерим. цех. У 1985–90-х рр. підпр-во досягло свого макс. вироб-ва – 1200 тис. т феросплавів на рік, що становило 97 % вироб. потужності, частка Н. з. ф. у світ. вироб-ві феросилікомарганцю склала бл. 17 %, а феромарганцю – понад 6 %.

За період існування з-ду понад 170 фахівців відзначено уряд. нагородами, 15 стали лауреатами Держ. премії. 1999 підпр-во приватизовано й увійшло до складу корпорації «Інтерпайп». 2003 виплавлено 870, у 2012 – 658,6 тис. т феросплавів. У структурі – 16 осн. та допоміж. цехів. Бл. 50 % осн. продукції експортують у країни далекого зарубіжжя: Японія, Туреччина, Єгипет, Саудів. Аравія, Австрія, Німеччина, США, Мексика, Канада тощо.

Соц. сфера: санаторій-профілакторій «Електрометалург», база відпочинку «Феросплавник» та водно-спорт. база на березі Кахов. водосховища, спорт. клуб «Електрометалург», на базі якого працює комплекс­на ДЮСШ, дит. оздоров. табір ім. В. Усова на березі Джарилгац. затоки Чорного моря, Палац культури «Електрометалург» та готель «Нікополь». Кількість працівників (2010-і рр.) – бл. 6,6 тис. осіб. Перший дир. – О. Сухоруков (1962–69), тривалий час з-д очолював Б. Величко (1987–95), від 1999 – В. Куцин.

Літ.: Саєнко Ф. П. Надійний сплав: Короткий нарис історії Нікопольського заводу феросплавів. Дн., 1991; Нариси про Нікополь. Дн., 2005; Достижения и перспективы развития ПАО «Никопольский завод ферросплавов» // МГП. 2011. № 3.

В. М. Цибенко

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Цибенко . Нікопольський завод феросплавів // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=74438 (дата звернення: 22.10.2021)