Єнакіївський металургійний завод
«ЄНА́КІЇВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ ЗАВО́Д» — підприємство чорної металургії. Розташ. у м. Єнакієве Донец. обл. Засн. 1895 Рос.-бельг. металург. товариством (створ. інженерами Ф. Єнакієвим, Б. Яловецьким та бельг. промисловцями О. Неф-Орбаном і О. Біє) як Петров. металург. завод (1858–68 неподалік діяв дослід. чавуноливар. завод, який також носив ім’я Петра І; був закритий з тех. причин). 1897 складався з 2-х домен. печей добовою продуктивністю 18 тис. пудів чавуну, 120-ти кокс. батарей, 2-х конвертерів проект. потуж. 36 тис. пудів сталі, 2-х вугіл. шахт, рейкопрокат. відділення, бесемерів. й мартенів. цехів. Згодом збудовано кам’яновугіл. рудники: Вірівський, Нар’євський, Бунґе (від 1858 діяв Софіївський). 1913 на підприємстві виплавлено 349,2 тис. т чавуну, 316 тис. т сталі, 280,1 тис. т прокату. 1915 на ньому вже функціонувало 6 домен. і 7 мартенів. печей, 2 конвертери, 11 прокат. станів, за обсягами виробництва воно посідало 3-є м. серед заводів Пд. Рос. імперії. 1896 тут працював письменник О. Купрін, 1913–16 — М. Курако (створив школу доменщиків), 1916–23 — І. Бардін (від 1932 — академік, 1942–60 — віце-президент АН СРСР). 1920–21 на заводі діяла лише одна домна. Від 1921 — сучасна назва, 1921–23 входив до складу тресту «Південсталь». 1922 введено в дію піч № 2. 1923 завод зупинено на консервацію, 1925–29 на ньому відбудовано всі металург. агрегати. 1931 за проектом інж. П. Коробова та І. Гречухіна збудовано першу вітчизн. машину для розливання рідкого чавуну, згодом введено в дію нову мартенів. піч, першу аглофабрику, модернізовано устаткування. 1940 виробництво металу зросло проти 1913 у 2,4 раза. Під час нім.-фашист. окупації Донеччини устаткування та висококваліфік. працівників евакуйовано у міста Чусовой (Перм. обл.) і Нижній Тагіл (Свердлов. обл.; обидва — РФ). У післявоєнні роки на заводі здійснено широкомасштабну реконструкцію з будівництвом нових цехів і агрегатів. 1958 введено в експлуатацію доменну піч № 4, 1962 — цех блюмінга 1100 з безперервно-заготівел. станом, 1966 — перший у СРСР дрот. стан 250, 1968 — новий конвертер. цех. Значно модернізовано доменну піч № 5, прокатні стани 550, 360, 280. У 1951 групу завод. металургів за розроблення та впровадження технології виробництва бесемерів. сталі відзначено Сталін. премією. 1966 «Є. м. з.» нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У різні роки на заводі вперше в галузі були освоєні: технологія використання агломерату металург. шламу сталеплавил., домен. та конвертерного вироб-в; технологія домен. плавлення з частковою заміною вапняку конвертер. шламом; технол. прийоми з роздуття домен. печей, за якими враховано тривалість їхнього простою, засоби збереження рац. технол. режимів і рівномір. роботи в умовах неритміч. забезпечення сировиною; технологія терміч. зміцнення виливниць влас. виробництва, яка дозволяє підвищувати їхню стійкість майже в 2 рази; технологія виплавлення, розливання, прокатування та термозміцнення нової марки сталі для армованих залізобетон. конструкцій; технологія зміцнення робочої поверхні прокат. валків з використанням мікроплазм. установки; технологія прокатування профілів за стандартом ASTM на стані 280; створено устаткування терміч. виправлення кутових профілів; впроваджено в домен. цеху автоматиз. контроль за технол. параметрами домен. печі № 1 та систему автоматич. упр. обертових розподільників шахти. Від 1996 — ВАТ. У структурі — домен., конвертер., обтискний і сорт. прокату цехи. Осн. напрями експорту: країни Пд.-Сх. Азії, Пд. Америки, Європи, Африки, Близького Сходу, Балтії, СНД. 2002–04 введено в дію 2 установки «ковш–піч» та 2 машини неперерв. лиття заготовок. Підпр-во бере участь в розвитку інфраструктури Єнакієвого, об’єктів культури та спорту, надає підтримку громад. об’єднанням, проводить в місті культурні та спорт. заходи. Ген. дир. — О. Подкоритов (від 2006). У 1996–2005 «Є. м. з.» очолював Герой України Л. Литвинов.
Рекомендована література
- Крахмалева Н. В. Енакиевский металлургический завод: Очерки. Д., 1973;
- Стальной ветеран: Очерки. Д., 1988;
- Литвинов Ф. Ветры истории. Енакиево, 1999;
- Його ж. Золотые россыпи завода. Енакиево, 1999;
- Його ж. След на земле. Енакиево, 2001.