КОЖЕДУ́Б Іван Микитович (08. 06. 1920, с. Ображіївка Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 08. 08. 1991, Москва) — військовик. Маршал авіації (1985). Тричі Герой Радянського Союзу (двічі 1944, 1945). Учасник другої світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. На­вчався у Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й аероклубі, закінчив Чугуївську військової авіаційну школу льотчиків (Харківської обл., 1941), Військово-повітряну академію (1949), Військову академію Ген­штабу (1956). В армії від 1940, на фронті від 1943. До кінця війни здійснив 330 бо­йових вильотів, у 120-ти боях збив 62 літаки противника. Найрезультативніший льотчик-винищувач ВПС країн антигітлерівської коаліції. Брав участь у битві на Курській дузі, визволен­ні України, Білорусі, Вісло-Одерській і Яс­сько-Кишинівській операціях. Остан­ній бій провів у небі над Берліном. Командував 324-ю винищувальною авіаційною дивізією, пілоти якої під час Корейської війни 1951–52 здобули 216 пере­мог. 1964–71 — за­ступник командувача ВПС Московського військового округу; від 1971 — у центральному апараті ВПС; від 1978 — у групі генеральних ін­спекторів МО СРСР. Почесний громадянин Сум, міст Чугуїв, Купʼянськ (обидва — Харківської обл.), Калуга (РФ), Бєльці (Молдова) та ін. Імʼя Кожедуба присвоєно Харківському університету Повітряних Сил і Шосткинському хіміко-технологічному коледжу, ним також на­звано вулицю у Москві та парк у Сумах. Погру­д­дя встановлено у рідному селі й Шостці (від­крито музей), памʼятники — у Києві, Сумах, Харкові. Його винищувач Ла-7 (бортовий № 27) екс­понується у Центральному музеї ВПС РФ (селище Моніно Московської обл.). Автор книжкових спогадів «Служу Родине» (1950), «Верность Отчизне: Рас­сказы летчика-истребителя» (1975; обидві — Москва). Його рекорд побили О. Рєзніченко, Р. Лазаренко.