КОКЕНА́Й Борис Якович (псевд. — Мід­дор-Ель-Дур; 20. 12. 1892, за ін. даними — 28. 12. 1893, м. Феодосія, нині АР Крим — 24. 07. 1967, м. Ростов-на-Дону, РФ) — етно­граф, культурний діяч, караїмо­знавець. З походже­н­ня караїм. Навч. у Феодосій. гімназії та учител. ін­ституті. Учителював у кримськотатар. школах. Під час голоду 1921–23 ви­їхав до Ростова-на-Дону. Працював теле­графістом. За­ймався самоосвітою, зокрема ви­вчив давньоєвр., кримськотатар., турец., араб., франц. мови. Збирав фольклор (прислівʼя, приказки, легенди, пісні, загадки), предмети побуту й старожитності, рукописні твори караїмів. Уклав караїм.-рос. словник, вміщував публікації з історії та культури караїмів у ж. «Myśl Karaimska» (Вільнюс), «Karaj Awazy» (Луцьк), «Onarmach» (м. Паневежіс, Литва). 1942 під час нім. окупації Ростова-на-Дону разом із право­знавцем М. Демидом роз­ʼяснював пред­ставникам окупац. влади особливості етніч. походже­н­ня і віро­сповіда­н­ня караїмів (для цього пере­клав нім. мовою уривки влас. праці «Крымские караимы»), що допомогло їм уникнути фіз. знище­н­ня. Матеріали, зі­брані К., зберігаються у б-ці Вільнюс. університету й Ін­ституті сх. рукописів РАН (С.-Петербург).