ПАЛІЙЧУ́К Борис Дмитрович (22. 05. 1913, м. Вільно, нині Вільнюс — 02. 04. 1995, Київ) — письмен­ник. Член СПУ (1939). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Харківське авіаційне училище (1935). Працював 1935–41 кореспондентом республіканських газет; 1941–42 — спів­робітник газети Пів­ден­но-Західного фронту «Красная Армия», де разом із О. Твардовським на­друкував серію віршованих репортажів про по­двиги козака І. Гвоздьова; тривалий час був головним редактором журналу «Советская Украина». Друкуватися почав 1938. Писав російською мовою. У доробку — лірика, романи, повісті для дітей. В основі творчості — героїчно-патріотична тематика. Вірші П. вміщені в колективній збірці «Фронтовые стихи» (Воронеж, 1942). Автор сценаріїв фільмів «Здравниці Карпат» (1951), «Ліси Закарпа­т­тя» (1956), «Київ 1957» (1957), «На кручах Дні­провських» (1960), «Без­смертя по­двигу» (1964), «Битва за Київ» (1974, спів­авт.), слів пісень до кінокартин «Нерозлучні друзі» (1953), «Командир корабля» (1954), «Одного чудового дня» (1955), «Гори, моя зоре!» (1957), «Ключі від неба» (1965), «Непосиди» (1967).