Пікалов Микола Лаврентійович

ПІКА́ЛОВ Микола Лавренті­йович (15. 12. 1908, Полтава — 04. 04. 1972, Київ) — графік, дизайнер. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Член СХУ (1941). Закінчив Харківський художній ін­ститут (1935; викладачі І. Падалка, В. Касіян, О. Довгаль). Автор мистецького оформле­н­ня зарубіжної архітектурної, педагогічної та сільськогосподарської ви­ставки (1932–33), павіль­йону України на Всесоюзній сільськогосподарській ви­ставці в Москві (1938), ви­ставки книги й книжкової графіки України в Москві (1951), головного павіль­йону ВДНГ у Києві (1955–58), українського від­ділу Між­народної ювілейної ви­ставки книги (1967), а також ви­дань «Історія української літератури» у 8 т. (1967–71), «Довженкові думи» (1968; обидва — Київ). Брав участь у всеукраїнських (від 1951), всесоюзних (від 1953), зарубіжних (від 1959) мистецьких ви­ставках.