ДОВГА́ЛЬ Олександр Михайлович (14 (27). 01. 1904, ст. Дебальцеве, нині місто Донец. обл. — 12. 03. 1961, Харків) — графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951). Член АРМУ (1925–32), СХУ. Закін. Харків. худож. ін­ститут (1929; викл. О. Маренков, І. Падалка, С. Прохоров). Працював у галузях сатир. журнал. («Без­вірник», «Глобус», «Червоний перець», усі — 1920–30-і рр., «Піонерія», 1955) та газет. («Соціаліст. Харківщина», 1940–50-і рр.) графіки, станк. і театр.-декорац. живопису. Викладав у Харків. худож. ін­ституті (1931–33). Учасник респ., всесоюз. та між­нар. ви­ставок від 1927. Персон. — у Харкові (1940, 1958), Києві (1958), Чугуєві (Харків. обл., 1959). Ліно­гравюри Д. вирізняє монум. форма, декоративність, нац. нар. традиції, напружений ритм чорно-білих штрихів, лаконізм образ. мови. Від 2-ї пол. 1930-х рр. приділяв увагу сюжет. лінії, динаміці подій, реаліст. трактуван­ню образів. Під час 2-ї світової війни створював агітвікна. Після війни спів­працював із видавництвами, ілюструючи твори укр., рос. та зарубіж. авторів (техніки — строгий рисунок пером, чорна акварель). Ілюстрації Д. вирізняються динамічністю композицій, гостротою соц. характеристики епохи, ситуації та ді­йових осіб. У книжк. графіці прагнув пере­дати психол. першооснову літ. твору, створивши іл. до казки «Івасик Телесик» в обробці П. Тичини (1946), казки «Руслан и Людмила» О. Пушкіна (1949), повісті «Кінець під­земного міста» Я. Кальницького, зб. оповідань Марка Вовчка (обидві — 1954) та С. Васильченка (1960), поеми «Енеїда» І. Котляревського (1960), романів «Юрко Крук» П. Коз-ланюка (1952) і «Мир» Ю. Янов-ського, повісті «День отця Сойки» С. Тудора (обидва — 1956) та ін. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Дні­проп., Сум., Микол., Харків., Лебедин. (Сум. обл.) ХМ, Одес. картин. галереї.