КОВАЛЬО́В Олексій Леонті­йович (10. 05. 1925, с-ще Бурлин, нині смт Зх.-Казах­стан. обл., Казах­стан — 07. 09. 1997, Київ) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945, 1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. На фронті від 1942. Від­значився у боях побл. міст Магнушев у грудні 1944 і Костшин у березні 1945 (обидва — Польща) та під час штурму Берліна. Демобілізов. 1950. Від­тоді проходив службу в Упр. пожеж. охорони. Закін. Львів. пожежно-тех. училище (1964). Від 1988 — під­полковник запасу. На будівлі пожеж. частини у Соломʼян. р-ні Києва, де К. служив 1952–81 (про­йшов шлях від рядового рятівника до заст. нач.), встановлено мемор. дошку.