КАРПА́ТСЬКИЙ Олександр Васильович (справж. — Курдидик; 14. 06. 1889, с. Ган­нівці, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл. — 29. 05. 1964, Львів) — спів­ак (баритон), педагог. Батько Т. Карпатської. Професор (1959). Закін. філол. факультет Львів. університету (1912), Петрогр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1917; кл. М. Чу­прин­никова). Дебютував 1917 партією Онєгіна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського) у студент. по­становці на сцені Театру муз. драми в Петро­граді. Ви­ступав у різних мандрів. трупах. 1919–22 — соліст Київ., 1922–39 — По­знан. (Польща), водночас 1930–31 — Варшав. опер. 1934 ви­ступав на сцені Мадрид. опери. 1936 та 1937 гастролював у Львові. 1932–39 — викладач По­знан. муз. школи. Під час 2-ї світової війни давав приватні уроки, ви­ступав у камер. концертах у По­знані. 1945 заарешт. і засланий у табір м. Сталіногорськ (нині Новомосковськ Тульської обл., РФ). Після звільне­н­ня 1947 пере­їхав до Одеси, де викладав у Консерваторії та Муз. училищі. 1951–62 — завідувач кафедри соло­співу Львів. консерваторії. Серед учнів — В. Арбузов, О. Врабель, Я. Головчук, Т. Карпатська, Г. Кузовков, К. Чернет. Ви­ступав у концертах і радіопередачах. У камер. репертуарі — романси та пісні П. Чайковського, О. Гречанінова, С. Рахманінова, Ф. Шуберта, Р. Шуман­на, С. Воробкевича, В. Матюка.