Картоплярства Інститут УААН
КАРТОПЛЯ́РСТВА Інститут УААН — науково-дослідна установа, що вивчає проблеми картоплярства. Засн. 1968 у смт Немішаєве Бородян. р-ну Київ. обл. як Укр. НДІ картопляного господарства Пд. відділ. ВАСГНІЛ на базі селекц.-дослід. станції Укр. НДІ землеробства (створ. 1956), яка веде свою історію від дослід. поля із сировини для спирт. промисловості, організованого 1932. Від 1990 підпорядк. УААН (від 2010 — НААНУ), від 1992 має сучасну назву. У складі Інституту — Поліс. дослідна станція з дослід. госп-вом (с. Федорівка Малин. р-ну Житомир. обл.), а також дослідні господарства «Артеміда» (м. Калинівка), «Корделівське» (с. Корделівка Калинів. р-ну; обидва — Вінн. обл.), «Пархомівське» (с. Пархомівка Краснокут. р-ну Харків. обл.), «Немішаєве». Його структуру складають відділи селекції (лаб. селекції, вихід. матеріалу), біотехнології (лаб. біотехнології і біохімії, клонал. мікророзмноження, сектор ДНК-технологій), оригін. еліт. насінництва та інструм. діагностики (лаб. первин. насінництва), технології (лаб. агротехніки, технології і механізації, захисту рослин, зберігання і переробки), наук. дослідж. з питань інтелектуал. власності та маркетингу (лаб. екон. дослідж. та наук. дослідж. з питань інтелектуал. власності, наук.-інформ. дослідж. і маркетингу інновацій). На початк. етапі діяльності установа спеціалізувалася на виведенні сортів картоплі з високим вмістом крохмалю для потреб спирт. промисловості. Нині осн. напрямами наук. дослідж. є створення нових високопродуктив. сортів картоплі з комплексом господарсько цінних властивостей; розроблення й удосконалення технологій відтворення насіннєвого матеріалу перспектив. і зареєстрованих сортів; прискорене розмноження оздоровленого насіннєвого матеріалу; вирощування насіннєвої та продовол. картоплі; зберігання і переробка картоплі; боротьба з її шкідниками та хворобами. Співроб. Інституту розробили прогресивну систему насінництва, в основі якої — створення спеціаліз. зон вирощування еліт. насіння картоплі у т. зв. закритих р-нах; технології картоплярства на забруднених радіонуклідами землях, застосування біол. методів боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками; вивели значну кількість сортів картоплі різних груп стиглості й госп. призначення, серед них — Луговська, Серпанок, Явір, Бородянська рожева, Загадка, Скарбниця, Поліське джерело, Оберіг, Левада, Глазурна, Обрій, Червона рута. Нині в Інституті працюють 4 д-ри і 26 канд. наук. Серед відомих науковців — І. Карпович, О. Терещенко, А. Кучко, О. Онищенко, А. Осипчук, В. Куценко, В. Сидорчук, В. Кононученко. Від 1970 видає міжвід. темат. наук. зб. «Картоплярство», від 2005 — ж. «Картоплярство України». Біля приміщення Інституту 2008 встановлено пам’ятник картоплі. Перший дир. — В. Оверчук (1968–74), від 2004 — А. Бондарчук.
Рекомендована література
- Кучко А. Інститут картоплярства // Картопля — другий хліб. К., 1995. Вип. 2;
- Інституту картоплярства Української академії аграрних наук 30 років // Картоплярство: Міжвід. темат. наук. зб. К., 1998. Вип. 28;
- Інститут картоплярства: З історії становлення // Картоплярство України. 2005. № 1.