Катакомбна церква
КАТАКО́МБНА ЦЕ́РКВА — термін, що виник у СРСР на позначення різних церковних течій, об’єднаних неприйняттям більшовизму, а також поступок більшовицькій владі з боку керівництва РПЦ. До К. Ц. зараховують Істинно-Православну Церкву, істинно-православ. християн, іоаннітів, климентіївців та ін. Передумовою формування К. Ц. стала постанова патріарха Тихона (Бєлавіна) 1923 про молитовне поминання рад. влади під час богослужіння. Остаточно К. Ц. склалася після проголошення Декларації митрополита Сергія 1927. К. Ц. в Україні очолювали єпископи Павло (Кратиров), Іоасаф (Попов), Григорій (Селецький) та Варсонофій (Юрченко) під омофором митрополита Ленінградського Йосипа (Петрових). 1928 відбувся мандрівний Поміс. собор, у якому взяли участь понад 70 архієреїв. Організатор і голова — єпископ Марк (Новосьолов). На соборі ухвалено 29 канонів. У 1930-х рр. К. Ц. зазнала переслідувань. 1937 відбувся Усть-Кут. (Іркут. обл., РФ) собор Істинно-Православ. Церкви (учасники — 2 митрополити, 4 єпископи, 2 священики та 6 мирян), на якому ухвалено 5 канонів. У Ташкент. соборі К. Ц. 1948 (м. Чирчик, Узбекистан) взяли участь 8 єпископів, 5 представників єпископів і 2 священики; ухвалено 11 канонів. 1961 відбувся Собор К. Ц. у Свято-Микіл. скиті в Башкортостані (РФ) за присутності 12-ти єпископів і 6-ти представників єпископів. Час від часу проводили малі собори. Після 1970 К. Ц. активізувалася, але від серед. 1980-х рр. почала занепадати. 1995 її діяльність відновлено. Історію К. Ц. донині детально не реконструйовано; дослідж. ускладнюється тим, що органи держ. безпеки тривалий час навмисно поширювали неправдиву інформацію про неї, а відповідні архіви в РФ закриті донині.
Рекомендована література
- Иоанн (Береславский), епископ, Илья (Попов), игумен. Тайный схимитрополит. Москва, 1991;
- Осипова И. И. «Сквозь огонь мучений и воду слез...». Москва, 1998.
Завантажити статтю
