ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Калаверит

КАЛАВЕРИ́Т – мінерал класу телуридів, дителурид золота координаційної будови AuTe2. Містить (%): Au – 43,59; Te – 56,41. Входить до складу золотих руд. Блиск металічний. Густина 9,3, твердість 3,5–5. Зустрічається рідко. Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8 %. Сингонія моноклінна. Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риска жовтувата до зелено-сірої. Блиск металічний. Дуже крихкий. Злом нерівний, напівраковистий. Непрозорий. Здатний відбивати промені (52–56 %). Утворюється в гідротермал. золоторуд. родовищах. Встановлений у колчедан. і золото-пірит-телурид. метасомат. покладах. К. – важкозбагачуваний мінерал. Найбільш рац. метод вилучення – пряме ціанування, після якого К. може дозбагачуватися флотацією. Названий за місцем першої знахідки на родовищі Станіслаус у окрузі Калаверас (шт. Каліфорнія, США). В Україні виявлений у межах УЩ (Майське родовище, Кам’ян. рудопрояв).

В. С. Білецький

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Калаверит / В. С. Білецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-10352

Том ЕСУ:

12-й

Дата виходу друком тому:

2012

Дата останньої редакції статті:

2012

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

10352

Кількість переглядів цього року:

11

Схожі статті

Дитячий фонд України (ДФУ)
Світ-суспільство-культура  | Том 7 | 2007
В. В. Усенко
Здоров'я киян
Світ-суспільство-культура  | Том 10 | 2010
О. Б. Меленевська
Господарство та право
Світ-суспільство-культура  | Том 6 | 2006
М. О. Скрипник

Нагору