Золоті руди і розсипища

ЗОЛОТІ́ РУ́ДИ І РОЗ­СИ́ПИЩА — природні мінеральні утворе­н­ня з вмістом золота. Існують корін­ні, або рудні (здебільшого у ви­гляді жил з вмістом золота 1–30 г/м³; потуж. від 0,05 до десятків метрів, довж. — від десятків метрів до кількох сотень кілометрів; формуються з гарячих роз­чинів магматич. походже­н­ня), і роз­сипні (роз­сипища; у ви­гляді алювію з вмістом золота 0,5–50 г/м³, іноді — до десятків кг/м³) родовища. Ві­домі золотоносні руди міді, нікелю, свинцю і цинку, срібла, заліза (залізисті кварцити), марганцю, в яких золото є супут. компонентом. Пром. значе­н­ня має золото самородне; другорядні мінерали золота: кюстеліт (Аu бл. 10–20 %) і телуриди — кавалерит (40–43 % Аu; АuTe₂), кренерит (40 % Аu; (Аu, Ag) Te₂), сильваніт (25–27 % Au; (Аu, Ag) Te₄), петцит (25 % Аu; Ag₃АuTe₂); рідкісні: ку­проаурит (АuCu₂), родит (Au, Rh), порпецит (Au, Pd), ауростибіт (AuSb₂), мальдоніт (Au₂Bi), сульфід золота ютенбогардеїт (Ag₃АuS₂) та ін. Роз­різняють ендоген­ні, екзоген­ні та метаморфіз. родовища.

Золото, як i срiбло, вiдоме в Українi з давнiх часiв. Низка золотих виробiв похована в могилах-курганах Причорноморʼя. Зокрема виявлено багатi похова­н­ня скiф., боспор., алан., сармат. царiв і знатi (золотi кубки, вази, сережки, пряжки, бляхи, перснi, монети, залiзнi вироби з золотою iнкрустацiєю). Дослідники припускають, що певну кiлькiсть цих золотих і срiб. виробiв виготовлено з мiсц. сировини. Це пiдтверджують виявлені на Нагол. кряжі Донбасу, на тер. рудо­проявів полiметалiв та срiбла (Березiв., Журавське) давнi гiрн. виробки, вiк яких бл. 2,5 тис. р. У Берегів. р-нi Закарп. обл. зна­йдено штольнi, роз­сiчки, шурфи епохи Рим. iмперiї. Ймовiрно, там добували золотополiметалевi руди. Однак мас­штаби видобутку благород. металiв на тер. сучас. України в минулому практично не вiдомi. 1893 на Нагол. кряжі серед кварц. жил на дiлянцi Гострий Бугор із шахти глиб. 70 м видобуто 1,4 кг самород. золота. Нині в Україні видiляють 3 золотоноснi провiнцiї: Карпат., Донец. і УЩ. Серед них най­ґрунтовніше ви­вчено золоторуднi обʼєкти Закарпа­т­тя. 1990 роз­вi­дане та пiдготовлене до екс­плуатацiї Мужіївське золоторудне родовище (Берегів. р-н). Його роз­робляли 1999–2006. Мужіїв. родовище приурочене до вулканоген­но-осад. утворень мiоцен-плiоцен. вiку, локалiзоване в палеокальдерi. На ньому досліджено 8 штокверк. і 17 жильних рудних тiл. У верх. частинi родовища залягають власне золотi руди (30 % золота) з най­простішими умовами екс­плуатацiї, нижче вони по­ступово пере­ходять в золотополiметалеві (70 %). До Мужіїв. родовища без­посередньо прилягає Берегівське родовище полiметалевих руд аналогiч. складу. Родовище складають 3 паралел. зони субмеридiонал. про­стяга­н­ня з прожилково-вкрапленою сульфiд. мiнералiзацiєю. На околицi с. Дiлове Рахiв. р-ну, за 130 км на Сх. вiд Мужіїв. родовища, роз­таш. Сауляцьке золоторудне родовище, приурочене до Мармарос. масиву давнiх (рифей–нижнiй палеозой) метаморфiч. порiд. У Карпат. золотонос. провiнцiї виявлено понад 300 золоторуд. обʼєктiв, про­гнознi ресурси яких становлять 25 % про­гноз. ресурсiв золота України. У межах УЩ — бл. 650 рудо­проявiв золота i срiбла, їх про­гнознi ресурси складають 65 % ресурсiв благород. металiв України. Серед найбiльших родовищ — Балка Широка, Сергiївське, Клинцi, Юрʼївське i Майське. Родовище Балка Широка знаходиться у Днi­проп. обл., за 18 км на Пн. вiд м. Нiкополь, у сх. частинi Чортомлиц. гранiт-зеленокамʼяної структури. Золотонос. є пачки пере­шарува­н­ня метавулканiтiв осн. i кислого складу з залiзистими кварцитами, над якими роз­винуті метасоматити лиственiт-березит. ряду. Мiнералiз. зони — субвертикал. пластоподiбнi тiла. У родовищi виявлено золото-кварц-піротин. тип зруденi­н­ня. Сергiїв. родовище роз­таш. за 35 км на Пд. Сх. вiд Днi­пропетровська, у пд. частинi Сурської гранiт-зеленокамʼяної структури, та контролюється екс­трузiєю плагiолi паритiв. Золоторуднi жили зосереджено у контакт. зонах екс­трузiї, інколи — без­посередньо в ній. У межах Сурської структури пер­спектив. також є родовища Балка Золота, Пiвден­не, Аполонiвське. Родовище Клинцi, за 7 км на Пд. Сх. вiд Кiрово­града, вiдносять до сх. контакту Новоукр. масиву гранiтiв. Його золоте зрудені­н­ня, локалiзоване у гнейсах (бiотит., бiотит-амфiболових), утворює двi продуктивнi зони, якi про­стягаються з Пн. на Пд. з крутим падi­н­ням на Зх. Руди родовища золото-сульфiдно-кварцовi з низьким вмiстом сульфiдiв. Юрʼїв. родовище знаходиться у межах сх. екзоконтакту Новоукр. масиву гранiтів. Його вмiщуючі породи: бiотит., кордиєрит. з графiтом гнейси. Мiнералiз. зони родовища — дiлянки iнтенсив. прокварцюва­н­ня порiд з крутим падi­н­ням i пн.-сх. про­стяга­н­ням. Руднi iнтервали Юрʼїв. родовища роз­подiленi в серединi мiнералiз. зон нерiвномiрно. Майське родовище — у Савран. р-нi Одес. обл. — приурочене до пачки гнейсiв, магматитiв i амфiболiтiв протерозой. вiку. Породи родовища видозмiненi гiдротермал.-метасоматич. процесами у ви­глядi окварцюва­н­ня та бiотитизацiї, утворюють круто­спаднi поклади, яким приурочене золоте зрудені­н­ня, що пред­ставлено, в основному, самород. золотом. У Донбасі роз­ві­дано бл. 60 золоторуд. обʼєктiв (рудо­прояви, родовища), про­гнозні ресурси золота яких становлять 10 %, срiбла — 40 % вiд усiх про­гноз. ресурсiв України. Найбiльше — Бобриків. родовище, роз­таш. у Луган. обл., на пд. крилi Бобриків. брахiантиклiналi, складеної пiщано-глинистими покладами карбону. Золото-сульфiдна мiнералiзацiя родовища локалiзована у тектонiчно ослабленiй зонi, зрудне­н­ня жильного, прожилково-вкрапленого типу. Осн. масу руд вiднесено до важко­збагачуваних золотосульфiдних з мишʼяком. Україна має знач. золоторуд. потенціал, реалізація якого до­зволить їй увійти до числа провід. країн, що виробляють благородні метали. Див. також Золотодобування.

Завантажити статтю