Золоті руди і розсипища

ЗОЛОТІ́ РУ́ДИ І РОЗСИ́ПИЩА  — природні мінеральні утворення з вмістом золота. Існують корінні, або рудні (здебільшого у вигляді жил з вмістом золота 1–30 г/м³; потуж. від 0,05 до десятків метрів, довж. — від десятків метрів до кількох сотень кілометрів; формуються з гарячих розчинів магматич. походження), і розсипні (розсипища; у вигляді алювію з вмістом золота 0,5–50 г/м³, іноді — до десятків кг/м³) родовища. Відомі золотоносні руди міді, нікелю, свинцю і цинку, срібла, заліза (залізисті кварцити), марганцю, в яких золото є супут. компонентом. Пром. значення має золото самородне; другорядні мінерали золота: кюстеліт (Аu бл. 10–20 %) і телуриди — кавалерит (40–43 % Аu; АuTe₂), кренерит (40 % Аu; (Аu, Ag) Te₂), сильваніт (25–27 % Au; (Аu, Ag) Te₄), петцит (25 % Аu; Ag₃АuTe₂); рідкісні: купроаурит (АuCu₂), родит (Au, Rh), порпецит (Au, Pd), ауростибіт (AuSb₂), мальдоніт (Au₂Bi), сульфід золота ютенбогардеїт (Ag₃АuS₂) та ін. Розрізняють ендогенні, екзогенні та метаморфіз. родовища.

Золото, як i срiбло, вiдоме в Українi з давнiх часiв. Низка золотих виробiв похована в могилах-курганах Причорномор’я. Зокрема виявлено багатi поховання скiф., боспор., алан., сармат. царiв і знатi (золотi кубки, вази, сережки, пряжки, бляхи, перснi, монети, залiзнi вироби з золотою iнкрустацiєю). Дослідники припускають, що певну кiлькiсть цих золотих і срiб. виробiв виготовлено з мiсц. сировини. Це пiдтверджують виявлені на Нагол. кряжі Донбасу, на тер. рудопроявів полiметалiв та срiбла (Березiв., Журавське) давнi гiрн. виробки, вiк яких бл. 2,5 тис. р. У Берегів. р-нi Закарп. обл. знайдено штольнi, розсiчки, шурфи епохи Рим. iмперiї. Ймовiрно, там добували золотополiметалевi руди. Однак масштаби видобутку благород. металiв на тер. сучас. України в минулому практично не вiдомi. 1893 на Нагол. кряжі серед кварц. жил на дiлянцi Гострий Бугор із шахти глиб. 70 м видобуто 1,4 кг самород. золота. Нині в Україні видiляють 3 золотоноснi провiнцiї: Карпат., Донец. і УЩ. Серед них найґрунтовніше вивчено золоторуднi об’єкти Закарпаття. 1990 розвiдане та пiдготовлене до експлуатацiї Мужіївське золоторудне родовище (Берегів. р-н). Його розробляли 1999–2006. Мужіїв. родовище приурочене до вулканогенно-осад. утворень мiоцен-плiоцен. вiку, локалiзоване в палеокальдерi. На ньому досліджено 8 штокверк. і 17 жильних рудних тiл. У верх. частинi родовища залягають власне золотi руди (30 % золота) з найпростішими умовами експлуатацiї, нижче вони поступово переходять в золотополiметалеві (70 %). До Мужіїв. родовища безпосередньо прилягає Берегівське родовище полiметалевих руд аналогiч. складу. Родовище складають 3 паралел. зони субмеридiонал. простягання з прожилково-вкрапленою сульфiд. мiнералiзацiєю. На околицi с. Дiлове Рахiв. р-ну, за 130 км на Сх. вiд Мужіїв. родовища, розташ. Сауляцьке золоторудне родовище, приурочене до Мармарос. масиву давнiх (рифей–нижнiй палеозой) метаморфiч. порiд. У Карпат. золотонос. провiнцiї виявлено понад 300 золоторуд. об’єктiв, прогнознi ресурси яких становлять 25 % прогноз. ресурсiв золота України. У межах УЩ — бл. 650 рудопроявiв золота i срiбла, їх прогнознi ресурси складають 65 % ресурсiв благород. металiв України. Серед найбiльших родовищ — Балка Широка, Сергiївське, Клинцi, Юр’ївське i Майське. Родовище Балка Широка знаходиться у Днiпроп. обл., за 18 км на Пн. вiд м. Нiкополь, у сх. частинi Чортомлиц. гранiт-зеленокам’яної структури. Золотонос. є пачки перешарування метавулканiтiв осн. i кислого складу з залiзистими кварцитами, над якими розвинуті метасоматити лиственiт-березит. ряду. Мiнералiз. зони — субвертикал. пластоподiбнi тiла. У родовищi виявлено золото-кварц-піротин. тип зруденiння. Сергiїв. родовище розташ. за 35 км на Пд. Сх. вiд Днiпропетровська, у пд. частинi Сурської гранiт-зеленокам’яної структури, та контролюється екструзiєю плагiолi паритiв. Золоторуднi жили зосереджено у контакт. зонах екструзiї, інколи — безпосередньо в ній. У межах Сурської структури перспектив. також є родовища Балка Золота, Пiвденне, Аполонiвське. Родовище Клинцi, за 7 км на Пд. Сх. вiд Кiровограда, вiдносять до сх. контакту Новоукр. масиву гранiтiв. Його золоте зруденіння, локалiзоване у гнейсах (бiотит., бiотит-амфiболових), утворює двi продуктивнi зони, якi простягаються з Пн. на Пд. з крутим падiнням на Зх. Руди родовища золото-сульфiдно-кварцовi з низьким вмiстом сульфiдiв. Юр’їв. родовище знаходиться у межах сх. екзоконтакту Новоукр. масиву гранiтів. Його вмiщуючі породи: бiотит., кордиєрит. з графiтом гнейси. Мiнералiз. зони родовища — дiлянки iнтенсив. прокварцювання порiд з крутим падiнням i пн.-сх. простяганням. Руднi iнтервали Юр’їв. родовища розподiленi в серединi мiнералiз. зон нерiвномiрно. Майське родовище — у Савран. р-нi Одес. обл. — приурочене до пачки гнейсiв, магматитiв i амфiболiтiв протерозой. вiку. Породи родовища видозмiненi гiдротермал.-метасоматич. процесами у виглядi окварцювання та бiотитизацiї, утворюють крутоспаднi поклади, яким приурочене золоте зруденіння, що представлено, в основному, самород. золотом. У Донбасі розвідано бл. 60 золоторуд. об’єктiв (рудопрояви, родовища), прогнозні ресурси золота яких становлять 10 %, срiбла — 40 % вiд усiх прогноз. ресурсiв України. Найбiльше — Бобриків. родовище, розташ. у Луган. обл., на пд. крилi Бобриків. брахiантиклiналi, складеної пiщано-глинистими покладами карбону. Золото-сульфiдна мiнералiзацiя родовища локалiзована у тектонiчно ослабленiй зонi, зруднення жильного, прожилково-вкрапленого типу. Осн. масу руд вiднесено до важкозбагачуваних золотосульфiдних з миш’яком. Україна має знач. золоторуд. потенціал, реалізація якого дозволить їй увійти до числа провід. країн, що виробляють благородні метали. Див. також Золотодобування.

Завантажити статтю