Калінін Леонід Володимирович

Визначення і загальна характеристика

КАЛІ́НІН Леонід Володимирович (27. 11(10. 12). 1911, с-ще Ірпінь, нині місто Київ. обл. — 07. 04. 1980, Київ) — артист балету, балет­мейстер. Заслужений артист УРСР (1960). Навч. у Київ. балет. студії К. Давидової та І. Чистякова. Працював арт. балету Укр. філармонії (1927–29), театру опери та балету (1929–37), Респ. ансамблю пісні і танцю УРСР (1937–41; обидва — Київ), Ансамблю пісні і танцю 1-го Укр. фронту (1941–45), балет. групи Львів. театру мініатюр (1945–47); арт. і по­становником Закарп. нар. хору (1947–49), танцюристом і хорео­графом Держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (Київ, 1949–60, 1968–70), балет­мейстером Ансамблю пісні і танцю Центр. групи військ (Польща, 1960–65), хорео­графом Держ. оркестру нар. інструментів УРСР (Київ, 1970–72), худож. кер. нар. ансамблю «Веснянка» Київ. університету (1972–74), самодіял. танцювал. ансамблів (1975–79), балет­мейстером укр. драм. театру ім. І. Франка (1980; усі — Київ). По­ставив танці у драм. ви­ставах «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1951), «Де тирса шуміла» А. Шияна (1963), «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого (1979).

В. Д. Туркевич

Завантажити статтю