Калінін Леонід Володимирович

КАЛІ́НІН Леонід Володимирович (27. 11(10. 12). 1911, с-ще Ірпінь, нині місто Київ. обл. — 07. 04. 1980, Київ) — артист балету, балетмейстер. Заслужений артист УРСР (1960). Навч. у Київ. балет. студії К. Давидової та І. Чистякова. Працював арт. балету Укр. філармонії (1927–29), театру опери та балету (1929–37), Респ. ансамблю пісні і танцю УРСР (1937–41; обидва — Київ), Ансамблю пісні і танцю 1-го Укр. фронту (1941–45), балет. групи Львів. театру мініатюр (1945–47); арт. і постановником Закарп. нар. хору (1947–49), танцюристом і хореографом Держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (Київ, 1949–60, 1968–70), балетмейстером Ансамблю пісні і танцю Центр. групи військ (Польща, 1960–65), хореографом Держ. оркестру нар. інструментів УРСР (Київ, 1970–72), худож. кер. нар. ансамблю «Веснянка» Київ. університету (1972–74), самодіял. танцювал. ансамблів (1975–79), балетмейстером укр. драм. театру ім. І. Франка (1980; усі — Київ). Поставив танці у драм. виставах «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1951), «Де тирса шуміла» А. Шияна (1963), «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1979).

Завантажити статтю