КАЛ­ЛІСТРА́ТОВА Софія Василівна (Кал­листратова Софья Васильевна; 06(19). 09. 1907, м. Рильськ Курської губ., Росія — 05. 12. 1989, Москва) — російська правозахисниця. Закін. Моск. університет (1930). Від­тоді працювала юристом, зокрема 1943–76 — адвокат Моск. колегії адвокатів. Серед її підзахисних — правозахисники А. Сахаров, П. Григоренко, Н. Горбаневська, учасники кримськотатар. нац. руху, особи, які домагалися до­зволу на еміграцію з СРСР, а також звинувачені у антирад. агітації і пропаганді. Свої ви­ступи на процесах і матеріали слідчих справ публікувала у машинопис. інформ. бюлетені «Хроника текущих событий». Була під на­глядом КДБ. 1970 від­сторонена від веде­н­ня політ. справ, від 1976 — на пенсії. 1977 стала чл. Моск. Гельсин. групи (вела її архів), під­готувала для «Сахаровского сборника» (Нью-Йорк, 1981) ста­т­тю «Без­законие. Заметки юриста», у якій про­аналізувала поруше­н­ня рад. законодавства у справі А. Сахарова. Також писала листи на під­тримку політвʼязнів, стат­ті про викори­ста­н­ня психіатрії з карал. метою, пере­слідува­н­ня віруючих, процесуал. поруше­н­ня у ході веде­н­ня політ. справ (виходили у самвидаві). 1981 проти неї від­крито кримінал. справу, під час обшуку конфісковано більшу частину архіву Моск. Гельсин. групи. Від­мовилася давати будь-які свідче­н­ня. 1984 справу проти К. припинено у звʼязку із віком та за станом здоровʼя, однак вона домоглася, щоб 1988 формулюва­н­ня замінено на «від­сутність у її діях складу злочину». 1986 під­писала зверне­н­ня до рад. керівництва з вимогою амністувати політвʼязнів. Член Моск. товариства «Меморіал».