Кальцит

КАЛЬЦИ́Т (від лат. сalcis — вапно) — мінерал класу карбонатів острівної будови, одна з природних форм карбонату кальцію СаСО₃. Синонім — вапняк. шпат. Містить (%): СаО — 56,03 %; СО₂ — 43,97 %; можливі також домішки Со, Zn, Sr, Ва, Pb. Сингонія тригональна, утворює найчастіше скаленоедричні, ромбоедричні, призматичні, пластинчасті кристали. Твердість 3. Густина 2,71 г/см³. Злам раковистий. Блиск скляний. Безбарвний або білий, рожевий, жовтий, коричневий; риска біла. Скипає з розведеною соляною кислотою (HCl), що є однією з найважливіших діагност. ознак. При нагріванні до 470 °С або за високих тисків перетворюється на ін. поліморфну модифікацію СаСО₃ — арагоніт; при подальшому нагріванні розкладається з утворенням СО₂ і СаО, на чому ґрунтується процес випалювання вапна. Один із найпоширеніших на Землі породоутворюючих мінералів, складає крейдяні породи, вапняки, мергелі, мармури, кальцифіри, карбонатити; у складі мушлів і кісток бере участь у будові багатьох живих організмів. Відомий біоген., хім., гідротермал., метаморфіч. та магматич. походження. У вигляді вапняків використовують як флюс. сировину в металургії, для виробництва цементу та вапна тощо; мармурів і мармуроподіб. вапняків — як буд. та облицюв. матеріал. Чисті прозорі ромбоедричні кристали К. з високим показником подвій. променезаломлення називають «ісланд. шпат», їх застосовують в оптич. приладах.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю