Кримський академічний російський драматичний театр ім. Горького
КРИ́МСЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ РОСІ́ЙСЬКИЙ ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР ім. М. Горького Засн. 1821 у Сімферополі з ініціативи моск. купця Волкова. Від 1888 — Сімфероп. дворян. театр, від 1911 — Театр. Таврій. дворянства (збудовано нове приміщення за проектом арх. О. Бекетова, поставлено оперу «Життя за царя» М. Глінки). 1920 — 1-й Рад. театр, 1921–31, 1945 — Крим. держ. драм. театр, від 1932 — ім. М. Горького, 1933–41 — Крим. держ. театр, 1942–44 — Сімфероп. рос. театр драми і комедії, 1946–54 — Крим. обл. драм. театр, 1954–57 — Крим. драм. театр, 1958–68 — рос., 1969–78 — держ., від 1979 — сучасна назва.
У репертуарі — «Вишневий сад» (1919, 1934), «Дядя Ваня» (1980, 2011) А. Чехова, «Любов Ярова» К. Треньова (1927), «Єгор Буличов та інші» (1933), «Старий» (1950) М. Горького, «Цар Федір Іоаннович» О. Толстого (1972, 1995), «Версія» О. Штейна (1976), «Маскарад» М. Лермонтова (1979, 2003), «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1981, 1997), «Новосілля у старому домі» О. Кравцова (1985), «Дім божевільних» Е. Скарпетти, «Річард III» В. Шекспіра (обидві — 1992), «Королівські ігри» (1997), «Поминальна молитва» (1999), «Забути Герострата» (2013) Г. Горіна, «Ревізор» М. Гоголя (1999), «Діти Ванюшина» С. Найдьонова (2001), «Вовки та вівці» (2003), «Дохідне місце» (2012) О. Островського, «Розкішні жінки» за Н. Демчик (диплом Міжнар. театр. фестивалю, м. Брянськ, РФ, 2009), «Одруження Андрюші» за О. Островським, М. Соловйовим (обидві — 2009), «Ці вільні метелики» Л. Ґерша, «Лихо з розуму» О. Грибоєдова, «Учитель танців» (усі — 2010), «Собака на сіні» (2011) Лопе де Веґи, «Варшавська мелодія» Л. Зоріна (2012), «Гніздо глухаря» В. Розова (2013).
Також показують вистави для дітей: «Попелюшка» (1997), «Нові пригоди Червоної Шапочки» (2002) Є. Шварца, «Про Федота-стрільця, відважного молодця» Л. Філатова (2004), «Дюймовочка» за Г.-К. Андерсеном (2008), «Нечувані гості» А. Новикової, «Горбоконик» за П. Єршовим (обидві — 2012).
Під час 2-ї світової війни створ. підпіл. групу на чолі з гол. художником М. Баришевим і актрисою О. Перегонець, які врятували будівлю театру від знищення ціною влас. життів (1973 їх подвигу присвяч. виставу «Вони були акторами» В. Орлова, Г. Натансона; Державна премія СРСР, 1977). На сцені театру наприкінці 19 — на поч. 20 ст. виступали брати Адельгейми, П. Гайдебуров, М. Іванов-Козельський, В. Коміссаржевська, М. Кропивницький, М. Названов, Ф. Раневська, М. Царьов, М. Щепкін. У різні роки у трупі працювали: В. Аносов, Л. Бойко, О. Голобородько, В. Денщиков, В. Злокович, С. Золотько, Є. Капітонов, В. Кондратьєв, Ю. Максимов, М. Мартон, М. Мощенський, Є. Сергєєва, Є. Тарасов, В. Шитовалов.
Нині серед акторів: І. Аносова, А. Бондаренко, І. Бондзик, О. Кожейкіна, В. Крючков, С. Кучеренко, Н. Малигіна, В. Мілієнко, Л. Могильова, В. Навроцький, Т. Павлова, О. Транькова, Л. Федорова, Л. Юрова, В. Юрченко, С. Ющук. У різний час театр очолювали: дир. — М. Ізраїловський, Є. Франчук; гол. реж. — В. Оглоблин, В. Тимошин, Ю. Ятковський; зав. муз. частини — І. Дунаєвський, І. Розентур; гол. художники — Ю. Суракевич, К. Чемеков, М. Янковський. Нині дир. — О. Єрмачков (від 2012); худож. кер. — А. Новиков (від 1990; у 1972–90 — гол. реж.–дир.); гол. художник — В. Новиков (від 2002). Від 1993 у структурі колективу працюють ТЮГ, від 1996 — театр сучас. балету. 1995 при закладі відкрито ВНЗ — Держ. школу-студію.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
