Камінський Віктор Євстахійович

Визначення і загальна характеристика

КАМІ́НСЬКИЙ Віктор Євстахі­йович (08. 04. 1953, с. Нивра Борщів. р-ну Терноп. обл.) — композитор, педагог. Чоловік Л. Кияновської. Професор (2002). Заслужений діяч мистецтв України (1995), засл. діяч культури Польщі (2009). Національна премія України імені Т. Шевченка (2005). Премії ім. М. Лисенка (2000), ім. С. Людкевича (2004). Член НСКУ (1978). Закін. Львів. консерваторію (1977; кл. В. Флиса) та аспірантуру при Моск. консерваторії (1985; кл. Т. Хрєн­никова). 1977–78 — викладач Рівнен. факультету Київ. ін­ституту культури. Від 1978 — у Львів. муз. академії: від 1999 — професор кафедри композиції, від 2002 — проректор з наукової роботи. Серед учнів — В. Павенський, І. Білозір, К. Стеценко, В. Маник, О. Мануляк, Б. Вин­ницька. Творча діяльність митця багато­гран­на. Його естрадні пісні виконували популярні естрадні спів­аки І. Попович, О. Білозір, В. Морозов та ін. На­прикінці 1980-х рр. композитор на вірші Т. Шевченка написав хори та кантати «Іван Під­кова» (1986), «Чигрине, Чигрине» для кобзаря з орке­стром (1988). Шевченк. образи стали від­правною точкою того особливого виміру духовності, через який пізніше в симф.-кантаті «Україна. Хресна дорога» (1992) композитор зумів роз­крити глибину поезії І. Калинця, в ораторії «Іду. Накликую. Взиваю…» для солістів, читця, мішаного хору та оркестру (1998, поет. опрацюва­н­ня Ірини Калинець) — єство проповід­ей митрополита Андрея Шептицького та врешті пі­ді­йти до най­складнішого в композитор. творчості — літург. музики. У цьому руслі написані Літургія Іоана Златоуста для солістів і мішаного хору (2000), Акафіст до Пресвятої Богородиці (2002), Пасхальна Утреня (2008). Індивід. стилю композитора притаман­ні точність і лаконічність форми, широке викори­ста­н­ня елементів неостилів (неокласицизму, необароко тощо), орган. сплав нац., орієнтованої на фольклорні витоки, інтонації з модер. гармоніями та тембрал. ефектами, тяжі­н­ня до поліфоніч. письма, інтенсивність драматург. роз­витку. Автор навч. посібника «Електрон­на та компʼютерна музика» (Л., 2001).

Тв.: вокал.-симф. — поема «Корчагінці» (1978), симф. № 2 «Ріка дружби» (1983–86, сл. Б. Стельмаха), камерна кантата № 1 для баса з орке­стром (1987, сл. Д. Павличка), кантата «Благодатна пора на­ступає» (2006, сл. І. Франка), «Героїчна поема» для солістів і оркестру (2008, сл. Ірини Калинець), гімн «Mężu natchniony przez łaskę» для сопрано, баритона, мішаного хору та симф. оркестру (2008, сл. Ю. Більчевського; присвяч. папі Івану-Павлу ІІ), «Пісня Мойсея» для соліста (баритон), мішаного хору та оркестру на біблійні текс­ти (2009, поет. опрацюва­н­ня І. Калинець), диптих «З Жюлі дʼА­спермон» для мецо-сопрано і оркестру (2011, сл. Л. Мельник); для симф. оркестру — поема «Памʼяті Каменяра» (1977), Симф. № 1 (1982), Концерт № 1 для скрипки з симф. орке­стром (1980); для струн. оркестру — «Камерна музика» (1978), «Adagio» (1997), «Репетиція оркестру» (2001); концерти з камер. орке­стром — для гобоя (1980), фортепіано (1995), 4-х солістів, струн. оркестру, клавесина й органа (1996); концерт № 2 «Різдвяний» для скрипки (2001); для оркестру нар. інструментів — триптих «Карпатські акварелі» (1986); Струн. квартет (1976); для фортепіано — Соната (1975), Ка­приз (1995); для гітари соло — Соната (2004), Фантазія і фуга (2006); для скрипки і гітари — «В ритмах спомину» (2007); для скрипки з камер. орке­стром — «Супергармонія в ритмах “Океану”» (2007); для 2-х флейт і фортепіано — Соната псалмів (1993); для флейти соло — «Urlicht-Irrlicht» (1998); для скрипки соло — «Блукаючий дух митця» (2009); для 2-х скрипок — «Wanderer und sein Schatten» (2010); пісні, обробки нар. пісень; музика до ви­став.

Літ.: Колесник М. Львівські премʼєри (про кантату-симфонію В. Камінського «Україна. Хресна дорога») // Музика. 1993. № 6; Кияновська Л. Обрії творчости Віктора Камінського // УкрС. 2001. Т. 19 (спецвип.); Її ж. Порт­рет сучасника в інтерʼєрі постмодернізму // УМ. 2001. Вип. 30; Її ж. Релігійні теми і образи в творчості Віктора Камінського // Na pograniczu kultur. Przemyśl, 2002. Т. 2; Молчанова Т. Сходже­н­ня // Дзвін. 2002. № 7; Мельник Л. Творчий порт­рет Віктора Камінського // Musica humana. 2005. Вип. 5.

Л. О. Мельник

Завантажити статтю