Кам’янсько-Дніпровський район
КА́М’ЯНСЬКО-ДНІПРО́ВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Запорізької області. Межує з Великобілозер. і Василів. р-нами Запоріз. обл., Верхньорогачиц. р-ном Херсон. обл. Утвор. 1923. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від вересня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,7 тис. км2. Насел. 45 792 особи (2001, складає 88,4 % до 1989): росіян — 50 %, українців — 47 %, білорусів — 0,7 %. У складі р-ну — м. Кам’янка-Дніпровська та 17 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Причорноморської низовини. Поверхня — пологохвиляста лесова рівнина, розчленована балками та ярами. Корисні копалини: пісок, глина. На Пн. омивається Каховським водосховищем. На тер. р-ну протікає р. Білозерка, яка впадає в Білозерський лиман. Ґрунти переважно чорноземні звичайні та пд. малогумусні. Є штучні насадження сосни, лист. порід дерев і чагарників. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники Балка з степовою рослинністю, Водянські й Іванівські кучугури, Мамай-Гора, Цілинні водоохоронні землі (усі — ботан.), Водянські кучугури, Іванівський бір, Кам’янський лісовий масив, урочище Мамай-гора, Мішаний листяний ліс із залишками ковильно-типчакового степу, урочище Білозерське (усі — ландшафтні), Цілинна балка (3 однойм.), Південний схил балки луго-пасовищного сівообігу № 3 (усі — ентомол.), Мішаний листяний ліс (ліс.), Дияконські сади (герпетол.; усі — місц. значення). Спеціалізація с. господарства — рослинництво овочево-зерн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, помідори, соняшник. У с-щі Заповітне — ВАТ «Племзавод “Степовий”» (розведення свиней породи дюрок укр. селекції та великої білої породи, голштино-фризької великої рогатої худоби), у с. Велика Знам’янка — с.-г. ТОВ «Конвеєр» (діють овочевий цех з виготовлення томату, хлібопекарня, олійниця). У К.-Д. р. — 14 заг.-осв. шкіл; 13 клубів, 18 б-к, Кам’янсько-Дніпровський історико-археологічний музей ім. І. Грязнова, 4 муз. та 1 художня школи, Будинок дит. творчості; 6 амбулаторій, 6 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Новини дня». Реліг. громади: 9 — УПЦ МП, 2 — євангел. християн-баптистів, 1 — адвентистів сьомого дня, 1 — християн віри євангельської. На дюнному мисі лівого берега Дніпра у межах Кам’янки-Дніпровської розташ. археол. пам’ятка скіф. періоду Кам’янське городище. У с. Велика Знам’янка розкопано низку курган. могильників бронз. віку та скіф. доби. У цар. кургані Солоха виявлено жін. і чол. поховання зі знач. кількістю дорогоцін. речей. До Великознам’янських курганів належить також великий скіф. могильник на Мамай-Горі. В околицях с. Благовіщенка виявлено залишки стоянки доби палеоліту (понад 15 тис. р. тому), досліджено поселення та могильник доби бронзи (1 тис. до н. е.), поселення ранньослов’ян. черняхів. культури (2–6 ст.), розкопано 5 поховань на могильнику осілих кочівників (5 ст.), знайдено амфори 4 ст. до н. е. Побл. с. Іванівка виявлено наконечники стріл скіф.-сармат. часу (3–2 ст. до н. е.) та рим. амфори (3–4 ст.). Серед видат. уродженців — фахівець у галузі металургії, академік АН УРСР та СРСР О. Чекмарьов; Герої Рад. Союзу Г. Ткачов (обидва — с. Велика Знам’янка), І. Фурсенко (с. Новодніпровка). У с. Дніпровка поховано Героя Рад. Союзу М. Тараканчикова.