Катастрофізм
КАТАСТРОФІ́ЗМ — гіпотеза в історичній геології та палеонтології, поширена у першій половині 19 ст. Трактувала зміни видового складу живих організмів у часі винятково як наслідки природ. катастроф планетар. масштабу, які спричиняли вимирання живого на знач. частині Землі. Гносеол. коріння К., ймовірно, — у міфах про всесвітні потопи, які побутували у багатьох народів. Автором наук. концепції К. (теорії катастроф) був франц. зоолог і палеонтолог Ж. Кюв’є. Він пояснював відновлення флори та фауни на територіях, що зазнали катастроф (раптові підняття або занурення земної поверхні, вулканічні виверження, похолодання тощо), переселенням уцілілих видів з ін. локал. осередків, а його послідовники — повтор. актами Божого творіння; власне види живих організмів вважалися незмінними. Його послідовник А. д’Орбіньї нараховував у історії Землі 27 глобал. катастроф. Відмова від ідей К. у серед. 19 ст. стала насамперед наслідком праць Ч. Лайєля — прибічника еволюц. вчення Ч. Дарвіна (див. Дарвінізм). Ідеї К. були популярні в природознавстві у 1-й пол. 19 ст. і складали підґрунтя уявлень про формування гірських масивів та ін. геол. процесів. На поч. 20 ст. на порівняно короткий час (до 1950-х рр.) теорія катастроф відновилася у формі неокатастрофізму, що, відкидаючи ідеї креаціонізму, тобто виникнення світу й людини як результату діяльності Бога, надає катастрофам вирішал. значення у масовому вимиранні великих груп організмів і в еволюції життя. У 2-й пол. 20 ст. інтерес до К. знову відновився у зв’язку зі становленням думки про стрибкоподіб. характер змін природ. процесів. На сучас. етапі катастрофи визначають як різкий перехід надстабіл. системи у новий врівноважений стан при плав. зміні зовн. умов безвідносно до масштабів явища. Катастрофи не лише досить часте явище, а й невідворотне. Шлях до стабільності системи пролягає через катастрофи. Природні об’єкти у процесі еволюції здатні проходити через значну кількість біфуркацій.
Рекомендована література
- Кювье Ж. Рассуждение о переворотах на поверхности земного шара / Пер. с франц. Москва; Ленинград, 1937.
Завантажити статтю
