Київська рисувальна школа

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКА РИСУВА́ЛЬНА ШКО́ЛА Діяла 1875–1901 як худож. навч. заклад. Засн. М. Мурашком за підтримки передових діячів укр. і рос. культури. Розпочала роботу як приват. заклад на квартирі художника. У вересні 1876 надано офіц. дозвіл Міністерства нар. освіти на узаконення існування К. р. ш. Щоб вирішити проблеми матеріал. утримання та наоч. забезпечення, 1877 М. Мурашко звернувся з листом до секр. С.-Петербур. АМ П. Ісаєва. В Академії прихильно поставилися до новоствор. школи й надавали допомогу. Художники надсилали рисунки, акварелі, олійні етюди. М. Мурашко звертався за субсидіями та пожертвами до зацікавленої у розвитку мист. життя міста громадськості. Значну допомогу надавав М. Терещенко, зокрема 1884 — 7000 крб, що дало можливість сплачувати за приміщення, навч. обладнання, формувати пед. склад, удосконалювати навч. програму. На формування ідейно-твор. і пед. принципів школи вплинули художники-передвижники, зокрема М. Ґе, О. Мурашко, В. Полєнов, І. Рєпін. Утверджуючи реаліст. метод худож. творчості, демократ. нац. традиції, К. р. ш. відіграла значну роль у підготовці укр. нац. худож. кадрів. У творах її викл. і вихованців — прагнення до правдивого відтворення тогочас. дійсності, інтерес до життя і побуту українського народу. Навч. дорослі й підлітки різного рівня обдарування. Успіхи школи у 1880-і рр. були вже настільки вагомими й визнаними, що вихованців залучили до участі в реставрац. роботах у Кирилів. церкві та розписах Володимир. собору в Києві, ін. храмів. Це дозволяло не тільки заробляти, а й удосконалювати навички під керівництвом Т. Васнецова, М. Врубеля, М. Нестерова, М. Пимоненка, І. Селезньова. М. Мурашкові, який самотужки розпочав викладання за допомогою найбільш обдаров. учнів, вдалося зібрати високопрофес. пед. склад. Тут викладали Х. Платонов, М. Пимоненко, М. Врубель, І. Селезньов, Г. Дядченко та ін. У 1880-і рр. К. р. ш. стала осн. осередком худож. життя міста, сприяла зміцненню твор. зв’язків між мистецтвом України та Росії. Періодично влаштовували виставки учнів. робіт, творів столич. художників. Після підготов. класу в молодшій групі учні рисували з гіпс. маски, у старшій — зображення голови з антич. погруддя. У 1880–90-і рр. відкрили підготов., масковий, головний і фігур., натур. класи. Значна частина учнів отримувала знання і навички для роботи у худож. промисловості. М. Мурашко зберігав адм. незалежність від С.-Петербур. АМ, розуміючи, що пряме підпорядкування загрожуватиме впровадженням казен. порядків. Фахову мист. освіту здобули бл. 3 тис. осіб. Серед учнів — М. Жук, В. Замирайло, І. Їжакевич, С. Костенко, Ф. Красицький, К. Крижицький, Г. Світлицький, В. Сєров, С. Яремич.

Завантажити статтю