Київська рисувальна школа

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЇВСЬКА РИСУВА́ЛЬНА ШКО́ЛА Діяла 1875–1901 як худож. навч. заклад. Засн. М. Мурашком за під­тримки пере­дових діячів укр. і рос. культури. Роз­почала роботу як приват. заклад на квартирі художника. У вересні 1876 на­дано офіц. до­звіл Міністерства нар. освіти на узаконе­н­ня існува­н­ня К. р. ш. Щоб вирішити про­блеми матеріал. утрима­н­ня та наоч. забезпече­н­ня, 1877 М. Мурашко звернувся з листом до секр. С.-Петербур. АМ П. Ісаєва. В Академії прихильно по­ставилися до ново­створ. школи й надавали допомогу. Художники надсилали рисунки, акварелі, олійні етюди. М. Мурашко звертався за субсидіями та пожертвами до зацікавленої у роз­витку мист. життя міста громадськості. Значну допомогу надавав М. Терещенко, зокрема 1884 — 7000 крб, що дало можливість сплачувати за приміще­н­ня, навч. обладна­н­ня, формувати пед. склад, удосконалювати навч. про­граму. На формува­н­ня ідейно-твор. і пед. принципів школи вплинули художники-пере­движники, зокрема М. Ґе, О. Мурашко, В. Полєнов, І. Рєпін. Утверджуючи реаліст. метод худож. творчості, демократ. нац. традиції, К. р. ш. ві­діграла значну роль у під­готовці укр. нац. худож. кадрів. У творах її викл. і вихованців — прагне­н­ня до правдивого від­творе­н­ня тогочас. дійсності, інтерес до життя і побуту українського народу. Навч. дорослі й під­літки різного рівня обдарува­н­ня. Успіхи школи у 1880-і рр. були вже на­стільки вагомими й ви­знаними, що вихованців залучили до участі в ре­ставрац. роботах у Кирилів. церкві та роз­писах Володимир. собору в Києві, ін. храмів. Це до­зволяло не тільки заробляти, а й удосконалювати навички під керівництвом Т. Васнецова, М. Врубеля, М. Нестерова, М. Пимоненка, І. Селезньова. М. Мурашкові, який самотужки роз­почав викла­да­н­ня за допомогою найбільш обдаров. учнів, вдалося зі­брати високо­профес. пед. склад. Тут викладали Х. Платонов, М. Пимоненко, М. Врубель, І. Селезньов, Г. Дядченко та ін. У 1880-і рр. К. р. ш. стала осн. осередком худож. життя міста, сприяла зміцнен­ню твор. звʼязків між мистецтвом України та Росії. Періодично влаштовували ви­ставки учнів. робіт, творів столич. художників. Після під­готов. класу в молодшій групі учні рисували з гіпс. маски, у старшій — зображе­н­ня голови з антич. погру­д­дя. У 1880–90-і рр. від­крили під­готов., масковий, головний і фігур., натур. класи. Значна частина учнів отримувала зна­н­ня і навички для роботи у худож. промисловості. М. Мурашко зберігав адм. незалежність від С.-Петербур. АМ, ро­зуміючи, що пряме під­порядкува­н­ня за­грожуватиме впровадже­н­ням казен. порядків. Фахову мист. освіту здобули бл. 3 тис. осіб. Серед учнів — М. Жук, В. Замирайло, І. Їжакевич, С. Костенко, Ф. Красицький, К. Крижицький, Г. Світлицький, В. Сєров, С. Яремич.

Літ.: Турченко Ю. Київська рисувальна школа. К., 1956; Мурашко М. І. Спогади старого вчителя. К., 1964; Чуліпа І. Не­проминущий спадок Старого вчителя (До 125-річчя заснува­н­ня Київ. рисув. школи) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2000. Вип. 7.

І. І. Чуліпа

Завантажити статтю