Їжакевич Іван Сидорович
Визначення і загальна характеристика
ЇЖАКЕ́ВИЧ Іван Сидорович (06(18). 01. 1864, с. Вишнопіль, нині Тальнівського р-ну Черкаської обл. — 19. 01. 1962, Київ) — живописець і графік. Батько М. Їжакевича, дід Н. Кочережка. Народний художник УРСР (1951). Член Асоціації художників Червоної України, СХУ (1938). Навчався в іконописній майстерні при Києво-Печерській лаврі (1876–82), Київській рисувальній школі М. Мурашка (1882–84; викл. Х. Платонов, І. Селезньов), С.-Петербурзькій АМ (1884–88; викл. А. Куїнджі, І. Рєпін). 1883–84 брав участь у реставрації фресок 12 ст. та створював розпис у Кирилів. монастирі, 1904–08 виконав розпис трапезної та церкви Всіх святих у Києво-Печер. лаврі, Покров. церкви на Пріорці у Києві (1906). Від 1890-х рр. у ж. «Живописное обозрение», «Всемирная иллюстрация», «Нива» вміщував малюнки з життя, побуту та історичного минулого українського народу. Від 1907 працював художником у Києві. Основні галузі — станковий і монументальний живопис, книжкова ілюстрація (виконував переважно олійною фарбами у техніці гризайль). Писав історичні картини, пейзажі та сцени з українського побуту. Учасник мистецьких виставок від 1891. Окремі роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Шевченків. нац. музеї-заповіднику (м. Канів Черкаської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Святять паски», «На Спаса», «Запорожці готуються до походу», «Кобзар на могилі», «Жнуть очерет», «Ловлять раків», «Вітряки за селом», «Запорожець», «Український кобзар», «М. Залізняк», «Запорожець у зимовому одязі», «Г. Сковорода в дорозі», «На весілля» (1891), «Весільні подарунки молодим» (1893), «Сліпий лірник із поводирем» (1894), «Збирання меду на пасіці», «Зустріч зятя з тещею» (1898), «У засідці» (1900), «Голова старого» (1904), «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (1907), «Битва чернігівського князя Чорного з древлянами», «Битва козаків з ляхами», «Бій у с. Веселе 26 лютого 1861 р.», «Хата батьків Шевченка у с. Кирилівка» (1921), «Катерина» (1925; 1936; 1955), «Бунт селян», «Шукають волі», «На панщині», «Уманська різанина» (усі — 1926–28), «Гайдамаки оволодівають Уманню», «Т. Шевченко в майстерні у В. Ширяєва», «Перебендя» (усі — 1933–34), «Т. Шевченко-пастух (“Мені тринадцятий минало”)», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорони Т. Шевченка» (усі — 1935), «Перебендя» (1938), «Повстання гайдамаків» (1939); серія «Пейзажі Києва»; іл. до творів — «Причинна», «Гайдамаки», «Кобзар» (1940) Т. Шевченка, повісті «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя (1927), драми «Лісова пісня» Лесі Українки, повісті «Fata morgana» М. Коцюбинського (обидві — 1937), романів «Пан Халявський» Г. Квітки-Основ’яненка (К., 1941), «Наливайко» Івана Ле (1949), поеми «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і водевілю «Москаль-чарівник» І. Котляревського (усі — 1950).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
