Київська старовина

Визначення і загальна характеристика

«КИ́ЇВСЬКА СТАРОВИНА́» — науково-популярний і літературний журнал. Виходить від 1992 у Києві 6 разів на рік як продовже­н­ня часопису «Кіевская старина». На від­міну від попередника, видається українською мовою у роз­ширеному фаховому форматі як багато­профіл. гуманітарне вид., покликане популяризувати на­дба­н­ня україно­знавства. Спів­засн. — Центр памʼятко­знавства НАНУ й Укр. товариство охорони памʼяток історії та культури. По­стійні рубрики: «Стат­ті та пові­домле­н­ня», «Джерела з історії України», «Історичні по­статі», «Рецензії», «Нотатки», серед тимчас. темат. — «Україна і українці», «Самі про себе», «Спогади», «З фольклорних скарбів», «Літопис українського війська», «Забуті імена», «З малові­домого», «Історія очима художника». Більшість публікацій присвяч. історії України. Містить також роз­відки з ін. галузей сусп. наук (філософії, соціології, політології, науко-, мистецтво-, мово-, бібліотеко­знавства). Значне місце від­ведено творам укр. письмен­ників. Істор. стат­ті висвітлюють екон., політ., соц. і культурні аспекти життя укр. су­спільства на різних етапах його роз­витку. Найповніше пред­ставлена політ. і культурол. про­блематика, значну увагу приділено також становищу українців у Рос. та Австро-Угор. імперіях; історії державотвор. змагань українського народу (козацтву, Геть­манщині, громадів. руху, укр. політ. партіям, Визв. змага­н­ням 1917–21, боротьбі ОУН й УПА); між­нац. від­носинам, становищу нац. меншин в УРСР. Часопис регулярно роз­міщує публікації з церк.-реліг. про­блематики, більшість з яких присвяч. історії хреще­н­ня Київ. Русі, правосл. Церкві та релігії. Поряд із жит­тєписами церк. діячів та святих, нарисами про окремі церк. заклади, описами церк. памʼяток подає стат­ті, що висвітлюють взаємини Церкви та держави, церк. (насамперед церк.-громад.) життя. Окремий блок складають роз­відки з культурології. Пред­ставлена тематика з історії повсякде­н­ня, побуту, фольклору. Поряд із мемуарами, худож. та наук.-популяр. біо­графіями друкує стат­ті з теорії та історіо­графії біогр. досліджень; популяризує історико-крає­знавчі роз­відки; подає матеріали про історію між­держ., пере­важно укр.-рос. і укр.-польс., стосунків, етніч. укр. земель, життя зх. і сх. укр. діаспори. Спів­роб. журналу ведуть активну археогр. роботу, за­проваджують у наук. обіг нові архівні матеріали. Головний редактор — П. Толочко (від 1992).

О. М. Мовчан

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю