Київське товариство повітроплавання
КИ́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО ПОВІТРОПЛА́ВАННЯ — добровільне науково-технічне і спортивне товариство сприяння розвиткові авіації і повітроплавання. Діяло 1909–15. Чл.-засн. — дворяни В. Мержанов та А. Захаріяшевич, поручик запасу Б. Решетилов. Діяльність Товариства поширювалася на всі укр. землі Рос. імперії, окрім Одеси, де був свій аероклуб, та Харкова, де функціонувала філія 7-го повітроплав. відділ. Рос. тех. товариства. До його складу входили різні верстви насел. — вчені, держ. та військ. чиновники, купці, банкіри, інж., держ. службовці, студенти, викладачі, селяни. Товариство проводило повітроплавні виставки (серед відомих — у січні 1911 та березні 1912), на яких демонструвало літаки, сконструйовані його членами, та нову літературу з авіац. тематики, влаштовувало благодійні вечори («аеробали»), організовувало польоти та навч. пілотів на громад. засадах (до квітня 1913 дипломи авіаторів отримали 15 осіб), займалося облаштуванням аеродромів (діяв влас. аеродром на Куренівці у Києві). У серед. 1911 у розпорядженні Товариства було 12 літал. апаратів різних систем, кількість чл. становила бл. 120 осіб. У березні 1913 особова комісія, до якої увійшли О. Карпека, голова наук.-тех. комітету І. Родзевич та льотчики 7-ї повітроплав. роти, розробила положення, правила прийому, інструкції з навч. та проект кошторису Авіац. школи Товариства на Куренів. аеродромі. У зв’язку із постій. нестачею коштів та поч. 1-ї світової війни (втратило свій вплив на авіац. життя у місті) ліквідоване.
Рекомендована література
- Сборник статей по воздухоплаванию членов Киевского общества воздухоплавания. К., 1910. Вып. 1;
- Карацуба С. И. Киевское общество воздухоплавания (1909–1916 гг.) // Из истории авиации и космонавтики. 1972. Вып. 15;
- Його ж. Київське товариство повітроплавання // Нариси з історії природознавства і техніки. 1972. Вип. 16;
- Савин В. С. Авиация в Украине: Очерки истории. Х., 1995.