КИ́ЇВСЬКИЙ БРОНЕТА́НКОВИЙ ЗАВО́Д — державне (до 2006 — казен­не) під­приємство, що спеціалізується на капітальному ремонті й модернізації бронетанкового озброє­н­ня та техніки. Під­порядк. держ. концерну «Укр­оборон­пром». Засн. 1935 як автобронетанк. ремонтна база № 7 і була одним із перших танкоремонт. під­приємств у СРСР. З-д неодноразово змінював назву, від 2012 — сучасна. 1936 виконано капітал. ремонт танка Т-26, у 1940 уперше в країні освоєно капітал. ремонт двигуна В-2, роз­почато освоє­н­ня ремонту танка Т-34. Під час 2-ї світової війни завод входив до складу діючих армій фронтів, де здійснював ремонт без­посередньо у військ. частинах. У 1970–80-і рр. проведено докорін­ну рекон­струкцію під­приємства, освоєно капітал. ремонт танків Т-54, -55, -62, -72; на заводі працювали бл. 2000 осіб. 1971 нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. 2004 освоєно виробництво бронетранс­портерів БТР-3Е, БТР-3Е1, БТР-3К з новими двигунами вітчизн. та імпорт. виробництва, автомат. коробкою пере­дач і бо­йовими модулями (баштами), а також зап­частин до них. Серед ін. видів діяльності — ремонт і модернізація спец. техніки, капітал. ремонт дизел. двигунів, виготовле­н­ня навч.-тренувал. стендів, агрегатів та тренажерів. Щорічно виконують роботу на суму 280–300 млн грн. Упродовж остан. років завод працює над реалізацією проекту укр. бронетранс­портера типу БТР-3 із різними силовими установками та бо­йовими модулями. Нині впроваджено у виробництво бронетранс­портер із рос. двигуном УТД-20 та мех. коробкою пере­дач «КАМАЗ», з нім. двигунами та амер. автомат. коробкою пере­дач «Алісон». Укр. бронетранс­портер типу БТР-3 комплектується бо­йовими модулями БМ-3 та -3М «Штурм», можливе встановле­н­ня башти «Катран». Бо­йові модулі виробництва заводу оснащені гарматою 3ТМ-1 та, при необхідності, гр­анатометом КБА-117. Кількість працівників (2012) — 984 особи. Кер. будівництва і 1-й нач. заводу — О. Сосенков (1933–36, 1940–42), тривалий час під­приємство очолювали П. Папян (1969–79), Д. Босенко (1979–87), С. Яковець (1988–91, 1992–2011), від 2011 — В. Шкавро.