Київський медичний університет Української асоціації народної медицини
КИ́ЇВСЬКИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т Української асоціації народної медицини — приватний вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців у галузях традиційної та нетрадиційної медицини. Заснований 1992 як Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини. Сучасна назва — від 2009. У структурі Університету функціонують медичний, стоматологічний та фармацевтичний факультети. Готує фахівців за спеціальностями «лікувальна справа», «стоматологія» та «фармація» із уведенням до змісту освіти дисциплін із циклу «народна та нетрадиційна медицина» (гомеопатія, мануальна, фіто-, рефлексотерапія, іридодіагностика та ін.), а також здійснює післядипломну підготовку лікарів в інтернатурі, магістратурі, на курсах спеціалізації «лікар з народної та нетрадиційної медицини», тематичного удосконалення лікарів з актуальних питань народної і нетрадиційної медицини, інформації та стажування. При Університеті діє науково-дослідна лабораторія з питань формування особистості студента — майбутнього лікаря, провізора та адʼювантних методів досліджень. На 17-ти кафедрах працюють понад 200 викладачів. Серед відомих науковців — В. Туманов (1996–2007 та від 2010 — ректор), В. Горбань, В. Скиба, О. Тимофєєв, В. Талько, З. Веселовська, С. Гичка, А. Сенчук, С. Дорошенко, О. Коновалова, А. Політун, В. Мельник. Навчаються понад 2 тис. студентів. Основні напрями наукових досліджень: експериментально-клінічне вивчення біологічно активних речовин, обґрунтування їхньої ролі у регуляції функціональних можливостей органів і систем організму; розроблення методів та способів профілактики, діагностики й лікування різних патологій із використанням у комплексній терапії методів та засобів народної медицини. Проведено випробування та впроваджено у медичну практику такі лікарські засоби, як «Поліфітол-1», «Гепатоклін», «Фітозбір № 2», «Спленозид», а також фітоконцентрати «Джерело», «Світанок», «Ренорм», «Лізорм» та ін. Перший ректор — П. Бондар (1992–93), нині президент — І. Поканевич (від 2012).