Качала Андрій Теодорович
КАЧА́ЛА Андрій Теодорович (28. 08. 1830, містечко Фірлеїв, нині с. Липівка Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 08. 1902, с. Медин, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл.) — церковний і громадсько-освітній діяч, меценат. Дійсний член НТШ (1897). У 1839–48 навч. у школі та гімназії в м. Бережани (нині Терноп. обл.), 1848–54 студіював теологію у Львів. духов. семінарії та університеті. 1855 рукопокладений у сан священика. Душпастирював у селах Білоголови та Кабарівці (нині обидва — Зборів. р-ну Терноп. обл.), від 1882 — у Медині. Гол. фундатор 1893 «руської бурси» (гуртожитку для незамож. учнів-українців) у Тернополі, влас. коштом утримував у ній кількох осіб. 1902–39 товариство «Руська бурса в Тернополі» носило його ім’я. При Терноп. окруж. філії товариства «Просвіта» заснував стипендіал. фонд імені свого брата (діяв до 1914). Надав кошти на спорудження школи і читальні товариства «Просвіта» у Медині, матеріально підтримував НТШ, Руське пед. товариство, «Руську бесіду» та ін. укр. інституції. Вміщував публікації у львів. часописах «Батьківщина», «Діло», «Червона Русь».
Рекомендована література
- Якель Р. Сага про Качалів // ДТ. 2008, 19 січ.;
- Дорош Є., Слюзар В. Родина Качалів в історії Галичини. Т., 2010.
Завантажити статтю
