Кашель Майя Дмитрівна

КА́ШЕЛЬ Майя Дмитрівна (10. 01. 1930, Київ — 24. 02. 1987, Дніпропетровськ) — перекладачка. Член СПУ (1973). Літ. премія ім. М. Рильського (1981). Закін. англ. факультет Держ. центр. курсів іноз. мов (Москва, 1954). Була прикута до ліжка тяжкою хворобою. У її перекл. з в’єтнам. мови, яку вивчила самостійно, вийшли зб. поезій «В’єтнам бореться», «Слово з полум’я» (обидві — 1972), «Літопису рядки багряні» (1979), «Дороги Чионгшону» (1984), оповідань «Мами немає вдома» (1972), «Оповідання письменників В’єтнаму» (1981), казки «Як лев собі друзів обрав» (1974), «Прийомна дочка тигра» (1984), «В’єтнамські народні казки» (1984), кн. «В’єтнамські прислів’я та приказки» (1977), новела «Очі» Нам Као (1975), роман «Гора Хондат» Ань Дика (1976), повісті «У джунглях Півдня» Доан Зоя (1976), «На захід від Довгих гір» Ву Хунга (1986), казка «Як жаба дощу домоглася» Нґуєн Гюї Тіонґа (1977; передрук. у антології «Сяєво Жар-птиці», Дн., 2009), зб. «Поезії» То Хіу (1978), поема «Лук Ван Тієн» Нґуєн Дінь Тьєу (1983; усі — Київ).

Рекомендована література

1. Завгородній О. Хоч слово мовлене інакше… // Молодь України. 1980, 10 січ.;
   Google Scholar Internet
2. Нікуліна Н. Голос мужній і щирий // ЛУ. 1981, 6 берез.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю