Кегичівський район

КЕГИ́ЧІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Харківської області. Межує з Нововодолаз., Первомай., Сахновщин., Зачепилів. і Красногр. р-нами Харків. обл. Утвор. 1923. У 1931–35 та 1962–66 не існував. Від листопада 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 782 км². Насел. 23 454 особи (2001, складає 101,1 % до 1989): українців – 89,3 %, росіян – 6,4 %, молдаван – 1,7 %, білорусів – 1,4 %, турків – 1,3 %. У складі р-ну – смт Кегичівка та Чапаєве і 38 сільс. насел. пунктів. Поверхня – лесова пологохвиляста низовина. Корисні копалини: природ. газ (див. Кегичівське газоконденсатне родовище), цегельно-черепична сировина. У К. р. протікають Оріль з притоками Берестова, Багата (бас. Дніпра). Створ. 97 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 659 га. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісів 2,8 тис. га. У деревостої – дуб, сосна, клен, тополя. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники місц. значення Бессарабівський, Вшивий (обидва – ентомол.), Ковиловий, Олександрійський (обидва – ботан.), Коханівський (гідрол.), Павлівський (ландшафт.). Гол. підприємства розташ. у райцентрі та смт Чапаєве. Спеціалізація с. господарства – рослинництво зерн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 69,7 тис. га, з них орних земель – 61,5 тис. га, луків і пасовищ – 7,2 тис. га. Осн. виробниками с.-г. продукції є 27 підприємств і 30 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряк, соняшник. У К. р. – 16 заг.-осв. шкіл, ПТУ № 60, 9 дошкіл. закладів, 3 дошкіл. групи; 21 клубна установа, Чапаєвський краєзнавчий музей, 25 б-к, 2 муз. школи; 2 лікарні, 5 лікар. амбулаторій, 18 фельдшер.-акушер. пунктів; 2 ДЮСШ. Виходить г. «Наш край». На тер. р-ну розташ. 35 пам’яток історії, 2 – монум. мистецтва, 103 – археології. Діють реліг. громади УПЦ МП (7), УПЦ КП, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Серед видат. уродженців – ґрунтознавець, академік НААНУ Є. Лебідь (с. Мажарка), економіст, академік НААНУ В. Ситник (с. Комунарське), фахівець у галузі автоматики, телемеханіки й штуч. інтелекту М. Бондаренко (с. Крутоярівка), фахівець у галузі механіки П. Доценко (с. Парасковія), економіст М. Дороніна (с. Нова Парафіївка), педагог С. Золотухіна (с. Карабущине), історик В. Колесник (с. Мажарка); Герой Радянського Союзу А. Волошин (с. Калюжине), Й. Доценко (с. Шляхове), М. Клименко (с. Рояківка), Я. Семченко (с. Парасковія), Г. Степаненко (с. Бессарабівка).