Розмір шрифту

A

Келеберда

КЕЛЕБЕРДА́ (колишні назви: Гебердеїв Ріг, Кере Берда, Короберда, Каліберда) — село Кременчуцького ра­йону Полтавської області. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Дні­продзержинського водо­сховища), за 37 км від райцентру та за 7 км від м. Комсомольськ. Пл. сільс. ради 28,45 км2. Насел. 451 особа (2001), пере­важно українці. Назва села походить від слів «кала», «кале» — фортеця, башта, а також «берд», «бердо» — гора, під­вище­н­ня, замок. У К. зна­йдено посудину доби неоліту, арбалетну фібулу, пряжку перших ст. н. е. та римську монету, між К. і с. Горішні Плавні (нині у межах Комсомольська) — бронз. скіф. стріли. Побл. села роз­таш. залишки курганів. К. — одне з найдавніших поселень на тер. Полтавщини. Гебердеїв Ріг (у багатьох народів слово «гібідей» означало ритуал. жертовник) уперше згадується в істор. записках-мемуарах литов. дипломата 1-ї пол. 16 ст. Михалона Литвина, поселе­н­ня з сучас. на­звою — у писем. джерелах 1646. Від серед. 14 ст. ця тер. була під владою Великого князівства Литовського. У 1420-х рр. князь Вітовт, після понад 20-річ. поразки від військ золотоордин. хана Темір-Кутлуя на Ворсклі, вирушив у володі­н­ня Золотої Орди, в Кабарду (Пн. Кавказ), та за­пропонував черкес. княгині пере­селитися зі своїми під­даними в межі Великого князівства Литовського. Остан­ні й заснували низку поселень на тер. ниніш. Полтавщини. Вихідці з Пн. Кавказу спорудили тут укріпле­н­ня. На поч. 17 ст. їх поновлено та при­стосовано до нових умов захисту (перш за все від крим. татар) козаками. Із келебердян. фортецею повʼязані події селян.-козац. пов­стань 1-ї пол. 17 ст., Визв. війни під проводом Б. Хмельницького. У 17 ст. абриси фортеці на­ближалися до чотирикутника, її укріпле­н­ня складалися із земляного валу з ровом, палісаду та, ймовірно, 6-ти деревʼяних башт. 1746 у фортецю вели 4 воріт, довж. укріплень складала 550 сажень, у середині були роз­таш. установи козац. старшин, деревʼяна церква Різдва Богородиці, крамниці, двори козаків і посполитих. У 2-й пол. 18 ст. Келебердян. фортеця занепала. 1660–1764 — сотен­не містечко Полтав. полку. 1675, 1696, 1796 К. спустошували татари. Від 1783 — у складі Кременчуц. пов. Катеринослав. намісництва, від 1789 — Градиз. пов. того ж намісництва, від 1796 — Кременчуц. пов. Малорос. (від 1802 — Полтав.) губ. 1844 від­крито школу, яку в 1860-х рр. реорганізовано в земську. На поч. 20 ст. у К. від­бувалося 4 ярмарки на рік, працювало понад 10 крамниць, бл. 20 водяних млинів. Побл. знаходилися каменеломні, де добували граніт і гнейси (1804 місц. граніти викори­стано для оздобле­н­ня колони на честь Петра І у Полтаві). 1730 тут було 499 дворів, 1859 — 595 (4952 особи), 1900 — 256 (1116), 1910 — 303 (1417). У 1911 від­крито друге земське училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Потіц. р-ну Кременчуц. округи. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 12 осіб). Від 2 вересня 1941 до 29 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти стратили 19 жит. К., вивезли на примус. роботи до Німеч­чини 220 осіб, від­ступаючи спалили майже все село. У ході боїв 1941 і 1943 побл. села загинуло 365 рад. воїнів. Нині тут працює рибгосп. У К. — клуб, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт. Функціонує реліг. громада УПЦ МП. Встановлено меморіал, присвячений Келебердян. козац. форпосту на Дні­прі (частиною композиції є памʼятник літ. герою Т. Бульбі), памʼятник на брат. могилі рад. воїнів, які загинули під час визволе­н­ня села, памʼятний знак на місці пере­прави 29 вересня 1943 рад. військ через Дні­про. Є геол. памʼятка природи місц. значе­н­ня Келеберда (від­слоне­н­ня типових гранітів). Серед видат. уродженців — просвітитель-демократ Я. Козельський (18 ст.; за ін. даними — с. Келеберда Канів. р-ну Черкас. обл.), вчений-філолог Т. Біленький (19 ст.), військ. лікар П. Гординський (2-а пол. 18 — 1-а пол. 19 ст.), живописець, один із ви­знач. майстрів укр. бароко З. Голубовський (18 — поч. 19 ст.); право­знавець, чл.-кор. РАН Г. Старушенко, фахівець у галузі теорії та проектува­н­ня електромагніт. при­строїв Г. Пуйло, поет М. Лебідь.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2012
Том ЕСУ:
12
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
11700
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
296
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 55
  • середня позиція у результатах пошуку: 13
  • переходи на сторінку: 4
  • частка переходів (для позиції 13): 484.8% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Келеберда / О. М. Задворна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-11700.

Keleberda / O. M. Zadvorna // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2012. – Available at: https://esu.com.ua/article-11700.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору