Керча Ігор Юрійович

КЕРЧА́ Ігор Юрійович (псевд.: Ігор Дюрич, Іван Гутник, Славко Слободан; 20. 02. 1943, с. Горонда, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.) — письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч. Син Ю.-І. Керчі. Закін. фіз.-мат. факультет Ужгород. університету (1965), Київ. інж.-буд. інститут (1973). Один із кодифікаторів русин. мови. Працював в Ужгороді на мех. заводі (1967–95), в АТ «Геліос» (1995–98). Автор пр. «Материнськый язык, писемниця русинського языка» (Мукачеве, 1999, співавт.), «Утцюзнина, читанка про недїльні школы» (Будапешт, 2001; Уж., 2002), «Матяш, король Русинув» (Уж., 2001). Уклав двотом. «Словник русинсько-руськый» (Уж., 2007; Руська премія Міжнар. фонду «Ruska cena», Прага, 2011). У перекладі на русин. мову видав зб. віршів: з угор. — «Убрані поезії» Ш. Петефі (1998), «Наші добрі Русины» Д. Крудія (2002); із чес. — «Смутні очі Анцї Караджічової» І. Ольбрахта (2001), «Земля, Европов зохабена» Я. Затлоукала (2002); для дітей — «Бетярськый букварь» (2004; усі — Ужгород). Друкував власні вірші русин. мовою в закарп. періодиці.

Завантажити статтю