Коцюбинський Флоріан Абрамович
КОЦЮБИ́НСЬКИЙ Флоріан Абрамович (24. 02. 1921, м. Казань, нині Респ. Татарстан, РФ — 25. 03. 1991, Київ, похов. у Чернігові) — скульптор. Син Ірини, онук Михайла Коцюбинських. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1964). Член СХУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1952; майстерня М. Лисенка). Працював викл. Київ. респ. худож. школи (1952–57). На творчій роботі. Основні галузі — монум. і станк. скульптура, мала пластика. Творчість присвяч. увічненню героїв 2-ї світової війни. Мав широкий твор. діапазон: від монум. узагальнення форм до конкрет. пластич. життєвих спостережень, статуеток артистів опери. Учасник респ. худож. виставок від 1952. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка, Донец., Львів., Одес., Полтав. ХМ, Хмельн. краєзнав. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. скульптура — «Б. Гмиря в ролі М. Кривоноса», «Б. Хмельницький», «Леся Українка» (усі — 1950-і рр.), «В. Маяковський» (1952; 1957), «Думи молодії (Т. Шевченко)» (1964; 1987), «Ю. Коцюбинський» (1965), «В. Порик» (1968), «Спогади (Автопортрет)», «П. Вернигора» (обидва — 1985); надгробки — М. Коцюбинському (1955, співавт., Чернігів), П. Альошину (1961), І. Неході (1965), С. Ковпаку (1968; усі — Київ); цикл «Образи із давнини» (1960–80-і рр.); монум. скульптура «Мир» (1965, ст. київ. метрополітену «Дніпро»); обеліск рад. воїнам на Савур-Могилі (1967, співавт., м. Сніжне Донец. обл.); монумент Слави (1970, м. Калуш Івано-Фр. обл.); погруддя — В. Примакова (1970, Київ; 1972, Чернігів), Ю. Коцюбинського (1970, співавт.), М. Коцюбинського (1973; обидва — Чернігів); меморіал пам’яті полеглих у боях під час воєн. дій 1918–20 та 2-ї світової війни (1975, м. Тараща Київ. обл.); композиція «Інтермецо» (1983, Чернігів); медалі — «М. Горький», «М. Гоголь», «В. Маяковський», «О. Пушкін» (усі — 1988).
Рекомендована література
- Флоріан Абрамович Коцюбинський. Скульптура: Каталог виставки творів. 1989;
- Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. 2006 (обидва — Київ).