Кибальчич Надія Матвіївна
КИБА́ЛЬЧИЧ Надія Матвіївна (псевд.: Полтавка Наталка, Наталка-Полтавка, Н. Симонівна та ін.; вересень 1857, с. Заріг, нині Оржиц. р-ну Полтав. обл. — 04. 12. 1918, м. Лубни, нині Полтав. обл.) — письменниця. Дочка Матвія Номиса, мати Н. К. Кибальчич. Учителювала. Писала укр. і рос. мовами. Друкувалася у ж. «Зоря», «Дзвінок», «Літературно-науковий вісник», альм. «Багаття», «З потоку життя» та ін. В оповіданнях, нарисах «Баба Яга», «Самовродок», «Драма у хаті», «Зустріч», «Його право», «Останній раз», «Кому яке діло?!», «Чайка», «Трагічний малюнок», «Свічка», «Припадок», «Анонімний лист», «Лотарея-алегрі» (усі — 1890–1900-і рр.) порушувала проблеми становища жінок, неосвіченості селян, твор. зацікавлень людей із народу, змальовувала конфлікти у селян. та дрібнопан. середовищі. Для творчості К. характерні фактографічна правдивість, інтерес до побут. деталей. Створила мелодраму «Катерина Чайківна» (1-а премія конкурсу Крайового виділу галиц. сейму, 1893; Л., 1897; про невдалий шлюб панянки-інтелігентки та селянина; п’єсу неодноразово ставили профес. та аматор. театри), драм. етюд «Генеральна репетиція» (ж. «Літературно-науковий вісник», 1901). Написала «Коротенькое воспоминание о Т. Г. Шевченко» (ж. «Киевская старина», 1887, т. 17, № 3) та «Воспоминания о Т. Г. Шевченко (Из рассказов моей матери)» (Там само, 1890, т. 28, № 2), «Споминки про Т. Шевченка» (ж. «Зоря», 1892, № 5), «Роман Віктора Забіли. З оповідань моєї матері» (Там само, 1894, № 18). Листувалася з І. Франком.
Рекомендована література
- Стеллецький Г. Н. М. Кибальчич (Наталка-Полтавка) // Наше минуле. 1919. № 1–2;
- Капельгородський П. На Лубенському літературному гробовищі // ЖР. 1928. Кн. 10;
- Ротач П. Скромна трудівниця // Друг читача. 1967, 28 листоп.
Завантажити статтю
Людина 
 Volodimirivna.jpg)
