«КИ́ЄВО-МОГИЛЯ́НСЬКА АКАДЕ́МІЯ» Національний університет — один із найдавніших університетів Східної Європи. Засновано 1615 як братська школа при Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі, 1632 реорганізована в Києво-Могилянську колегію, 1701 — академію. Вплив могилянської інтелектуальної та духовної традиції від­чули Росія, Болгарія, Сербія, Румунія. Києво-Могилянська академія та її вихованці творили су­спільно-політичну думку, формували національну сві­домість українців протягом майже 3 ст. Існува­н­ня Академії у 17 ст. стало пере­поною полонізації української еліти, а на­прикінці 18 ст. значно затримало її русифікацію. Закрита 1817 ріше­н­ням Святійшого Синоду Російської імперії. Від­роджена на своїй історичній території 1991. У 1994 на­дано статус національного університету та ліцензовано за 4-м рівнем акредитації. Від 2009 має статус самоврядового (автономного) дослідницького національного ВНЗу. В Університеті функціонують 6 факультетів, 34 наукові центри та лабораторії, Києво-Могилянська бізнес-школа, Могилянська школа журналістики та перша в Україні Докторська школа європейського зразка. 1998 створено Між­народну кафедру ЮНЕСКО «Права людини, мир, демократія, толерантність і взаєморо­зумі­н­ня між народами». Нині в Університеті на­вчаються майже 3500 студентів, працюють близько 600 викладачів. Роз­виваються наукові школи: принцип верховенства права та про­блеми його реалізації; сучасні тестові технології; історико-філософська; могилянська літературо­зна­вча; теорія методології і методів соціологічних досліджень; дослідже­н­ня соціальних процесів у сучасному су­спільстві, соціальної структури та соціальних транс­формацій; математичні методи та моделі в дослідже­н­нях фінансових та соціально-економічних процесів; про­грамні системи роз­робле­н­ня та су­проводу колаборативного роз­поділеного на­вчального середовища (електрон­не на­вча­н­ня); екс­периментальна гематологія; охорона громадського здоровʼя; мем­бранологія. Заклад найкраще інтегрований до світового освітнього простору. Всі освітні ін­новації часів незалежності в Україні вперше впроваджено саме в ньому, зокрема трирівневу систему на­вча­н­ня бакалавр–магістр–доктор, 100-бальну кредитно-рейтингову систему оцінюва­н­ня знань, незалежну систему вступного тестува­н­ня (усі — 1992), власний університетський диплом (1995), докторські про­грами західного зразка (2008). Університет організував єдині в Україні Центр мем­бран­них технологій, Лабораторію генетики та клітин­ної біо­логії. Має найбільшу в Україні університетську бібліотеку (див. Бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»). 2009 разом із Києво-Могилянською фундацією Америки започаткував між­народний проєкт «Електрон­на бібліотека України», метою якого є сприя­н­ня інтеграції української академічної спільноти до світової науки. Діє культурно-мистецький центр, що обʼ­єд­нує Галерею мистецтв імені О. Замостян, Меморіально-художній музей видатного українського художника-монументаліста І.-В. Задорожного, народну хорову капелу «Почайна», Ансамбль старовин­ної музики, театральний центр «ПАСІКА», студентський кіноклуб, художню студію «Антресоля», Центр досліджень української сакральної культури, музичну студію. Випускники Університету заснували низку фондів та ґрантів, зокрема ґрант «За кращий англомовний курс», стипендійний фонд інвестиційної компанії «Dragon Capital», ґрант А. Сивоконя, фонд О. Павленка, фонд імені Д. Малюченка, фонд випускників для під­тримки Могилянської школи журналістики. Перший президент — В. Брюховецький, від 2007 — С. Квіт.