Києво-Могилянська академія Національний університет
«КИ́ЄВО-МОГИЛЯ́НСЬКА АКАДЕ́МІЯ» Національний університет — один із найдавніших університетів Східної Європи. Засн. 1615 як братська школа при Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі, 1632 реорганізована в Києво-Могилян. колегію, 1701 — академію. Вплив могилян. інтелектуал. та духов. традиції відчули Росія, Болгарія, Сербія, Румунія. Києво-Могилян. академія та її вихованці творили суспільно-політ. думку, формували нац. свідомість українців протягом майже 3 ст. Існування Академії у 17 ст. стало перепоною полонізації укр. еліти, а наприкінці 18 ст. значно затримало її русифікацію. Закрита 1817 рішенням Святійшого Синоду Рос. імперії. Відроджена на своїй істор. території 1991. У 1994 надано статус нац. університету та ліцензовано за 4-м рівнем акредитації. Від 2009 має статус самовряд. (автоном.) дослідниц. нац. ВНЗу. В Університеті функціонують 6 факультетів, 34 наук. центри та лаб., Києво-Могилян. бізнес-школа, Могилян. школа журналістики та перша в Україні Доктор. школа європ. зразка. 1998 створ. Міжнар. каф. ЮНЕСКО «Права людини, мир, демократія, толерантність і взаєморозуміння між народами». Нині в Університеті навчаються майже 3500 студентів, працюють бл. 600 викладачів. Розвиваються наук. школи: принцип верховенства права та проблеми його реалізації; сучасні тестові технології; істор.-філос.; могилян. літературознавча; теорія методології і методів соціол. дослідж.; дослідж. соц. процесів у сучас. суспільстві, соц. структури та соц. трансформацій; матем. методи та моделі в дослідж. фінанс. та соц.-екон. процесів; програмні системи розроблення та супроводу колаборатив. розподіленого навч. середовища (електрон. навч.); експерим. гематологія; охорона громад. здоров’я; мембранологія. Заклад найкраще інтегрований до світ. освіт. простору. Всі освітні інновації часів незалежності в Україні вперше впроваджено саме в ньому, зокрема трирівневу систему навчання бакалавр–магістр–д-р, 100-бальну кредитно-рейтинг. систему оцінювання знань, незалежну систему вступ. тестування (усі — 1992), влас. університет. диплом (1995), доктор. програми зх. зразка (2008). Університет організував єдині в Україні Центр мембран. технологій, Лаб. генетики та клітин. біології. Має найбільшу в Україні університет. бібліотеку (див. Бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»). 2009 разом із Києво-Могилян. фундацією Америки започаткував міжнар. проект «Електронна бібліотека України», метою якого є сприяння інтеграції укр. академ. спільноти до світ. науки. Діє культурно-мист. центр, що об’єднує Галерею мистецтв ім. О. Замостян, Мемор.-худож. музей видат. укр. художника-монументаліста І.-В. Задорожного, нар. хорову капелу «Почайна», Ансамбль старовин. музики, театр. центр «ПАСІКА», студент. кіноклуб, художню студію «Антресоля», Центр дослідж. укр. сакрал. культури, муз. студію. Випускники Університету заснували низку фондів та ґрантів, зокрема ґрант «За кращий англомовний курс», стипендій. фонд інвестиц. компанії «Dragon Capital», ґрант А. Сивоконя, фонд О. Павленка, фонд ім. Д. Малюченка, фонд випускників для підтримки Могилян. школи журналістики. Перший президент — В. Брюховецький, від 2007 — С. Квіт.
Рекомендована література
- Алексієвець Л. М. Києво-Могилянська академія в суспільному житті України і зарубіжних країн. Т., 1999;
- Нічик В. М., Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв’язки. К., 2000;
- Києво-Могилянська академія в іменах. XVII–XVIII ст. К., 2001;
- Хижняк З. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. К., 2003.
Фотоілюстрації
