Кизил-Кобинська культура

КИЗИ́Л-КОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Ви­окремив 1926 Г. Бонч-Осмоловський за матеріалами епонім. памʼятки у печері Кизил-Коба. Культура роз­ділена у часі на 3 періоди: 2 дотавр. (старший — 11 — 1-а пол. 9 ст. до н. е.; молодший — серед. 9 — 1-а пол. 8 ст. до н. е.) й тавр. (серед. 8 — межа 4–3 ст. до н. е.). Територіально охоплює Крим. гори та перед­гірʼя. Памʼятки дотавр. періодів пред­ставлено городищем, укріпленими і неукріпленими поселе­н­нями та поодинокими похова­н­нями; тавр. — неукріпленими поселе­н­нями й могильниками (похова­н­ня у камʼяних скринях). Основу господарства складали від­гін­не скотарство та землеробство при знач. ролі рибальства і полюва­н­ня. За дотавр. періоду знач. роз­витку досягли гончарство, металургія бронзи й заліза. Кераміка тавр. періоду зна­йдена на синхрон. антич. памʼятках Криму. К.-К. к. дотавр. періодів належить неві­домому народу, тавр. — може бути ототожнена із таврами антич. писем. джерел.

Завантажити статтю