Кизил-Кобинська культура
КИЗИ́Л-КОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Виокремив 1926 Г. Бонч-Осмоловський за матеріалами епонім. пам’ятки у печері Кизил-Коба. Культура розділена у часі на 3 періоди: 2 дотавр. (старший — 11 — 1-а пол. 9 ст. до н. е.; молодший — серед. 9 — 1-а пол. 8 ст. до н. е.) й тавр. (серед. 8 — межа 4–3 ст. до н. е.). Територіально охоплює Крим. гори та передгір’я. Пам’ятки дотавр. періодів представлено городищем, укріпленими і неукріпленими поселеннями та поодинокими похованнями; тавр. — неукріпленими поселеннями й могильниками (поховання у кам’яних скринях). Основу господарства складали відгінне скотарство та землеробство при знач. ролі рибальства і полювання. За дотавр. періоду знач. розвитку досягли гончарство, металургія бронзи й заліза. Кераміка тавр. періоду знайдена на синхрон. антич. пам’ятках Криму. К.-К. к. дотавр. періодів належить невідомому народу, тавр. — може бути ототожнена із таврами антич. писем. джерел.
Рекомендована література
- Лесков А. М. Горный Крым в І тыс. до нашей эры. К., 1965;
- Колотухин В. А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы — начале железного века. К., 1996;
- Кравченко Е. А. До історії вивчення тубільного населення Криму доби раннього заліза // Боспор. исследования. Вып. 23. Сф.; Керчь, 2009.
Завантажити статтю
