КАБАРІ́ВСЬКА Северина Іванівна (псевд. — Нерішена Люна; 18. 12. 1880, с. Білка Шляхотська, нині с. Верх­ня Білка Пустомитів. р-ну Львів. обл. — 19. 11. 1929, м. Бурштин, нині Галиц. р-ну Івано-Фр. обл., похов. у Львові) — письмен­ниця, публіцистка, громадсько-культурна діячка. Мати Б.-А. Кабарівського. Закін. учит. гімназію у Львові. Учителювала. Засн., секр., голова Гуртка укр. дівчат. 1906–11 у с. Сихів (нині у складі Львова) організувала читальню, драм. гуртки, на­вчала неписьмен­них грамоти, брала участь у створен­ні т-в «Рідна школа», «Сокіл», «Кружок жінок», «Нар. дім», госп. курсів. Під час 1-ї світової війни працювала се­строю милосердя, збирала кошти для УСС. Авторка зб. поезій на нац.-патріот. тематику «Вкраїні служи!» (1919), оповідань для дітей «Тарас-пастушок» (1925; обидві — Львів); статей на освіт.-пед., су­спільно-громад., літ. та патріот. тематику, зокрема «Про зав­да­н­ня та організацію нашого жіноцтва інтелігентного» (г. «Діло», 1904, 31 січня), «Для українських стрільців» (там само, 1914, 25 березня; 1915, 13 березня), «Вона при­йшла» (там само, 1914, 18 серпня), «Поборім не­грамотність!» (г. «Український голос», 1916, 3 січня), «Книжки — новий світ» (там само, 1918, 5–8 лютого, 10 і 12 березня), «Дещо про усовершува­н­ня самого себе» (г. «Український пласт», 1919, 15 травня), «Шлях організації українського жіноцтва» (г. «Наша мета», 1919, 23 листопада), «До українських жінок» (там само, 14 грудня), «Хвилина в хаті генія» (ж. «Жіноча доля», 1926, число 12).