Кабарівський Богдан-Адам Іванович

КАБАРІ́ВСЬКИЙ Богдан-Адам Іванович (псевд. і крипт.: К. Богдасик, К. Богданко, Карий, Богдан Наталчин, К. Богданик, Чугайстер-Лісовик, Я. Адам, А з Я; 03. 04. 1907, с. Сихів, нині у складі Львова — ?) — публіцист, поет, літературознавець, перекладач. Син С. Кабарівської. Навч. в укр. класич. гімназії у Станіславі (нині Івано-Франківськ), в Укр. академ. гімназії у Львові, закін. студії зі славістики на філос. факультеті Яґеллон. університету (м. Краків, Польща). Член «Пласту», засн. і провідник студент. товариства «Чорноморе» (1928), голова Товариства охорони військ. могил, ред. і видавець ж. «Журавлі» (1932) у Кракові. Автор зб. поезій «Стрічками в життя» (Л., 1933), статей (зокрема про військ. могили в Кракові у «Літописі Червоної калини», 1932, число 1; «Тернові вінки» // «Український голос», 1932, 3 грудня), спогадів («Коляда на “Рідну школу”» // «Світ дитини», 1922, число 1; «Удвох на Явірник» // там само; «Лист з чужини» // г. «Діло», 1932, 16 квітня), політ. виступів у пресі («Проти природи?», «Шукайте і найдете», «Мої думки в день загальних зборів товариства “Просвіти”», «Клич українських мужчин» тощо). Після 1933 доля К. невідома.

Завантажити статтю