Інтернаціонал свободи
«ІНТЕРНАЦІОНА́Л СВОБО́ДИ» — міжнаціональна політична організація. Засн. 1946 у Зх. Німеччині з ініціативи діяча ОУН(м) О. Зибачинського на противагу створеному ОУН(б) Антибільшовицькому блоку народів. Президія від 1952 знаходилася у Римі. Гол. метою проголошено боротьбу з більшовизмом і захист сусп. свобод народів (фактично прав людини) у комуніст. країнах та ін. тодіш. держ. системах. У «І. с.» були представлені албанці, білоруси, болгари, грузини, китайці, литовці, поляки, румуни, словаки, словенці, хорвати, чехи, угорці, українці. Організація провела низку політ. маніфестацій, підтримувала контакти з уряд. колами деяких зх.-європ. країн, видавала однойм. квартальник. У 1950-х рр. особливо активно діяла у Буенос-Айресі. Гол. секр. — О. Зибачинський (1946–49), В. Федорончук (від 1952), голова президії — угорець К. Калляї (від 1954). Припинила діяльність на поч. 1960-х рр.