ЗИБАЧИ́НСЬКИЙ Орест (псевдонім — Орлан; 15. 05. 1912, Чернівці — 13. 09. 1993, м. Сідней, Австралія) — політичний діяч. На­вчався у Чернівецькому університеті, 1934–40 керував діяльністю ОУН на Буковині, у Бес­сарабії та Марамороській частині Румунії. Спів­засновник Буковинського куреня, був провід­ником ОУН (м) у Донбасі (1941–42), на Волині й Поліс­сі (1942–43). У 1945 емігрував до Мюнхена, де заснував політичну організацію «Інтернаціонал свободи» і був її генеральним секретарем (1946–49); у 1949 пере­їхав до Австралії. Опублікував низку збірок політичних нарисів, серед них — «Свободарність» (Сідней, 1955), «Інтегральна революція» (Мюнхен, 1960), «Ренесанс–Реформація–Революція» (Чикаґо, 1968), «Свободарний маніфест» (Торонто, 1978), «Меч духа» (Він­ніпеґ, 1980), «Воля до свободи: Думки про світ, людину й абсолют» (Сідней; Париж, 1988).